Мої поради, якщо ви хворієте на секреторний (ексудативний) отит.
(від отоларинголога Юлії Бохотниці)
Секреторний (ексудативний) отит — це стан, під час якого в порожнині середнього вуха (за барабанною перетинкою) накопичується та тривалий час зберігається липка рідина (ексудатив/секрет). Найчастіше такий стан виникає внаслідок порушення дренажної та вентиляційної функцій слухової (євстахієвої) труби — на тлі тривалого нежитю, збільшених аденоїдів, алергічного риніту або після перенесеного гострого отиту.
Основні скарги: закладеність у вусі, відчуття «переливання рідини» під час зміни положення голови, хлюпання, шуми та стійке зниження слуху (дитина або дорослий починає часто перепитувати або збільшувати гучність гаджетів). Саме тому я призначаю лікування, щоб відновити вентиляцію слухової труби, розрідити та вимити рідину з барабанної порожнини й повернути нормальний слух.
Для запису на консультацію і професійний ЛОР-огляд ви можете залишити заявку за посиланням:
Ми Вам зателефонуємо найближчим часом
При секреторному отиті звичайні вушні краплі не проникають крізь цілу барабанну перетинку. Основне лікування спрямоване на усунення набряку в носоглотці та відновлення роботи слухової труби.
Спеціальна техніка введення носових спреїв / крапель
Аби ліки потрапили саме туди, куди потрібно (до слухової труби), а не просто проскочили в горло, важливо дотримуватися правильної техніки:
- Очистіть ніс від закладеності або слизу. Зробіть зрошення сольовим розчином та м’яко висякайтеся (кожну ніздрю окремо, без зусилля).
- Злегка нахиліть голову вперед, дивлячись на свої носки.
- Візьміть флакон у ліву руку для введення в праву ніздрю (і навпаки).
- Направте наконечник трохи назовні — у бік зовнішнього кута ока (до вуха), а не на носову перегородку.
- Під час натискання зробіть спокійний плавний вдих носом.
- Не закидайте голову назад! Якщо закинути голову, ліки миттєво стечуть у глотку та шлунок, не встигнувши подіяти в носоглотці.
Комплекс вправ для відновлення дренажу слухових труб (гімнастика)
Увага! Вправи потрібно виконувати тільки після відновлення носового дихання та за відсутності гострого гнійного процесу в носі.
- Маневр Вальсальви (за призначенням лікаря): зробіть вдих, затисніть ніздрі пальцями, щільно закрийте рот і зробіть плавний, помірний видих у ніс до відчуття легкого клацання у вухах.
- Маневр Тойнбі: затисніть ніс пальцями та зробіть декілька ковтальних рухів (або ковток води).
- Активне ковтання та позіхання: широко позіхайте, жуйте жувальну гумку або розсмоктуйте тверді льодяники — постійний рух м’язів м’якого піднебіння відкриває слухову трубу.
Суворі обмеження та застереження (чого робити не можна)
- Заборонено сильно сякатися. Не сякайтеся з напруженням, затискаючи обидві ніздрі одночасно. Так ви створюєте надлишковий тиск у носоглотці та проштовхуєте слиз із носа глибше у вухо.
- Жодного самостійного прогрівання. Категорично заборонено прикладати до вуха чи пазух сіль, сині лампи, грілки чи робити спиртові компреси. Тепло посилює набряк та стимулює вироблення додаткового ексудату (рідини).
- Не використовуйте ватні палички чи гострі предмети. Не намагайтеся «прочистити» вухо глибоко всередині.
- Не зловживайте судинозвужувальними краплями. Використовуючи такі краплі понад 5–7 днів, ви сприяєте розвитку медикаментозної залежності (медикаментозний риніт) та погіршуєте стан слизової.
- Утримайтеся від авіаперельотів та пірнання. Перепади тиску можуть призвести до баротравми та вираженого больового синдрому у заблокованій слуховій трубі.
Спосіб життя та мікроклімат
- Вологість та температура: слизова оболонка носа та носоглотки функціонує лише у вологому середовищі. Підтримуйте вологість у кімнаті 50–60% (за допомогою зволожувача) та температуру 18–20°C.
- Питний режим: пийте багато чистої води та теплих напоїв (1.5–2 л на добу). Так ви покращите в’язкість слизу та полегшите його розрідження й виведення з середнього вуха.
План контролю та подальша тактика
Оцінку динаміки одужання і отоскопію зазвичай проводять через 2–4 тижні від початку терапії.
Тривалість спостереження. Оскільки запальна рідина може розсмоктуватися поступово, консервативне спостереження та терапія можуть тривати до 2–3 місяців.
Хірургічне лікування (шунтування барабанної перетинки / аденотомія): якщо на тлі консервативного лікування протягом 3 місяців рідина з вуха не зникає, зберігається стійке зниження слуху або формуються ретракційні кишені барабанної перетинки, лікар розглядає питання про мірінготомію (прокол барабанної перетинки) зі встановленням вентиляційного шунту (та, за наявності показань, видалення аденоїдів).