Портальна гіпертензія – це стан, при якому тиск у портальній вені (вена, що переносить кров від органів травного тракту до печінки) збільшується. Це може бути результатом обмеженого або блокованого кровотоку через печінку.
Причини
Причини портальної гіпертензії включають:
- Цирроз печінки: Цирроз – це хвороба, при якій печінкові клітини поступово замінюються зв’язковою тканиною, що призводить до порушення кровообігу в печінці.
- Тромбоз або блокада портальної вени: Загортання або блокада портальної вени може перешкоджати нормальному кровотоку через печінку.
- Гепатічна венозна тромбоз: Утворення тромбу (згортка крові) у гепатічній вені може призвести до порушення кровотоку в печінці.
- Печінкова артеріовена кровотеча: Надмірний кровотік між печінковою артерією та печінковою веною може збільшити тиск у портальній вені.
- Печінкова енцефалопатія: При порушенні функції печінки може виникати недостатність фільтрації токсинів, що може впливати на функцію мозку.
Симптоми
Симптоми портальної гіпертензії можуть включати:
- Розширені вени на животі.
- Асцит (нагромадження рідини в черевній порожнині).
- Збільшення селезінки.
- Кровотечі з варикозних вен стравоходу.
- Погіршення функції печінки.
Діагностика
Діагностика портальної гіпертензії включає в себе ряд обстежень і процедур для визначення причин та ступеня тяжкості цього стану. Основні методи діагностики включають:
- Клінічний огляд та анамнез:
- Лікар проведе спостереження за симптомами, такими як наявність асциту (нагромадження рідини в черевній порожнині), збільшення селезінки, розширені вени на животі тощо.
- Збирання історії хвороби, де лікар визначить можливі причини гіпертензії.
- Аналізи:
- Загальний аналіз крові та біохімічні тести можуть вказати на порушення функції печінки та інші можливі аномалії.
- Ультразвукове дослідження (УЗД) черевної порожнини:
- УЗД може виявити розширення судин у портальній системі, а також оцінити стан печінки та інших органів.
- Комп’ютерна томографія (КТ) чи магнітно-резонансна томографія (МРТ):
- Ці методи надають більш детальну інформацію про структуру печінки, портальну вену та судини.
- Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС):
- Дозволяє оцінити стан стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки, виявляти ознаки варикозних вен та кровотеч.
- Трансюгулярна портографія:
- Це дослідження проводиться в рамках ангіографії та дозволяє оцінити стан портальної вени.
- Манометрія портальної вени:
- Вимірює тиск у портальній вені, надаючи точнішу інформацію про ступінь гіпертензії.
Діагностика портальної гіпертензії має на меті визначити причини та визначити оптимальний підхід до лікування. Лікар вибирає методи дослідження в залежності від клінічних симптомів та додаткових факторів у конкретного пацієнта.