Колоноскопія

Що таке колоноскопія

Колоноскопія — це ендоскопічне обстеження товстої та прямої кишки, яке дозволяє лікарю ретельно оглянути стан слизової оболонки. Колоноскоп (тонка гнучка трубка з підсвічуванням і відеокамерою) дає змогу виявити найменші зміни чи новоутворення: поліпи, запальні ділянки, виразки.

За потреби під час колоноскопії можна видалити поліп або взяти тканину на біопсію, що робить процедуру не лише діагностичною, а й лікувальною.

Уперше колоноскопію провели в Нью-Йорку 1969 року. Сьогодні вона визнана «золотим стандартом» у профілактиці та ранньому виявленні колоректального раку — одного з найпоширеніших онкологічних захворювань у світі. За рекомендаціями провідних фахівців, після 45 років процедуру варто проходити регулярно навіть за відсутності скарг.

Колоноскопія – це боляче чи ні?

Чи буде боляче — одне з найпоширеніших запитань, коли йдеться про колоноскопію. З огляду на сучасну практику в багатьох клініках, зокрема й за кордоном:

Медикаментозний сон (седація). Найчастіше обирають варіант легкого загального наркозу, за якого пацієнт занурюється в сон і не відчуває болю чи дискомфорту. Після процедури зазвичай достатньо 30–60 хвилин, аби прокинутися та прийти до тями.

Місцева анестезія. На наконечник колоноскопа наносять знеболювальний гель, що знижує чутливість слизової. Можливе невелике відчуття здуття або спазмів, але більшості пацієнтів процедура видається цілком терпимою.

Відчуття розпирання. Під час колоноскопії в кишківник подають повітря або CO₂, щоби краще розгледіти складки слизової. Це може спричиняти короткочасний дискомфорт, який швидко минає.

У розвинутих країнах седація вважається стандартом — близько 90–99% колоноскопій виконуються саме так, завдяки чому пацієнт відчуває мінімальний або й нульовий біль.

Хто робить колоноскопію

• Лікар-ендоскопіст. Це спеціаліст із вищою медичною освітою та відповідною кваліфікацією у сфері ендоскопії. Він/вона виконує діагностику, а за потреби видаляє поліпи чи бере біопсію.
• Проктолог (колопроктолог). Іноді саме лікар-проктолог проводить колоноскопію, особливо якщо пацієнт має супутні захворювання прямої кишки (геморой, тріщини). Часто проктологи мають додаткову спеціалізацію в ендоскопії.
• Анестезіолог. Якщо процедура виконується під седацією чи наркозом, обов’язково задіяний анестезіолог. Він стежить за станом пацієнта до, під час і після процедури.

Окрім кваліфікованого персоналу, важливу роль відіграє й обладнання. Сучасні відеоколоноскопи з високою роздільною здатністю та функціями збільшення (так звана HD-ендоскопія) дають змогу помітити найдрібніші зміни у тканинах. Високі стандарти стерилізації та дезінфекції інструментів — запорука безпеки й відсутності ризиків інфікування. Таким чином ви отримуєте точну діагностику і впевненість у результатах.

Лікарі, що проводять колоноскопію в Bodro Clinic

Колоноскопія показання

Колоноскопія — це важливий метод діагностики та профілактики, який лікар може рекомендувати у багатьох випадках:

1. Дослідження симптомів шлунково-кишкового тракту. Процедуру призначають при болях у животі, ректальних кровотечах, хронічній діареї або закрепах, патологічних виділеннях із калом (слиз, гній), а також при неясному зниженні ваги чи анемії невідомого походження. Такі симптоми можуть свідчити про запалення, пошкодження слизової або внутрішню кровотечу.
2. Скринінг раку товстої кишки. За відсутності додаткових факторів ризику колоноскопію рекомендують з 45 років кожні 10 років. Якщо у вас є родинна історія онкології або виявлені генетичні синдроми, обстеження можуть почати раніше або проводити частіше.
3. Виявлення та контроль поліпів. Якщо раніше були виявлені поліпи, колоноскопія дає змогу виявити нові та видалити їх до того, як вони перетворяться на злоякісні утворення. Це значно знижує ризик розвитку колоректального раку.
4. Оцінка ефективності лікування. При запальних захворюваннях кишківника, таких як хвороба Крона або виразковий коліт, колоноскопія допомагає контролювати перебіг хвороби та коригувати терапію.
5. Лікувальні маніпуляції. Процедура може використовуватися не лише для огляду, а й для видалення сторонніх тіл, зупинки кровотечі або встановлення стента в кишці.

Таким чином, колоноскопія — це не просто спосіб поставити діагноз, а також ефективний інструмент профілактики, контролю та лікування захворювань товстого кишківника.

Колоноскопія протипоказання

Незважаючи на високу безпеку колоноскопії, існує низка станів, за яких від процедури можуть тимчасово або зовсім відмовитися:

1. Декомпенсовані захворювання серця й легень (тяжка серцево-легенева недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, неконтрольована гіпертонія).
2. Гострі запальні або інфекційні процеси в кишківнику (виразковий коліт у стадії загострення, гострі бактеріальні інфекції).
3. Погана згортання крові, виражена схильність до кровотеч.
4. Перитоніт, а також асцит (велика кількість рідини в черевній порожнині).
5. Підозра на перфорацію кишківника (наприклад, при сильному болю й ознаках запалення очеревини).
6. Недавно перенесені операції на кишківнику з високим ризиком ускладнень.

Також варто обережно підходити до процедури при вагітності й за наявності алергії на анестетики. У кожному конкретному випадку рішення приймається індивідуально, з урахуванням користі та можливих ризиків.

Рідко ускладнення колоноскопії можуть включати:

• Реакція на заспокійливий засіб, використаний під час обстеження.
• Кровотеча з місця, де було взято зразок тканини (біопсія) або видалено поліп або іншу аномальну тканину.
• Розрив стінки товстої або прямої кишки (перфорація).

Після обговорення з вами ризиків колоноскопії ваш лікар попросить вас підписати форму згоди, що дає дозвіл на процедуру.

Як підготуватися до колоноскопії

Перед колоноскопією обов’язково потрібно повністю очистити (спорожнити) товсту кишку. Будь-які залишки їжі чи калу можуть ускладнити огляд стінок кишківника та знизити точність діагностики. Для ефективної підготовки лікар зазвичай дає кілька чітких рекомендацій:

1. Спеціальна дієта

За день до процедури необхідно перейти на прозору рідину. Тверда їжа заборонена. Дозволяється пити:

• просту воду,
• прозорий чай і каву (без молока чи вершків),
• прозорий бульйон,
• газовані напої без барвників.

Важливо уникати червоних рідин, оскільки їх можуть помилково прийняти за кров під час обстеження. У більшості випадків після півночі перед процедурою не можна нічого їсти або пити.

2. Прийом проносного

Для очищення кишківника лікар призначить проносний засіб у формі рідини або таблеток. Його приймають у великому об’ємі — найчастіше у два етапи:

• ввечері напередодні колоноскопії;
• іноді — додатково вранці у день процедури (так зване “розділене” дозування).

Цей етап є критично важливим для досягнення повної чистоти кишківника.

3. Корекція медикаментів

Щонайменше за тиждень до колоноскопії потрібно повідомити лікаря про всі ваші ліки, особливо якщо ви:

• маєте цукровий діабет, гіпертонію, захворювання серця;
• приймаєте препарати заліза або будь-які харчові добавки;
• вживаєте засоби, що розріджують кров: аспірин, варфарин (Coumadin, Jantoven), дабігатран (Pradaxa), ривароксабан (Xarelto), клопідогрель (Plavix) тощо.

Можливо, лікар порекомендує тимчасово змінити дозування або призупинити прийом цих препаратів для безпеки процедури.

Повну поетапну інструкцію з підготовки, приклади дозволених і заборонених продуктів, точний графік пиття рідини й прийому проносного ви знайдете в окремій статті на нашому сайті: «Як підготуватися до колоноскопії».

Як проходить колоноскопія

Після належної підготовки пацієнт приходить у клініку в призначений час. Процедура зазвичай проводиться із седацією або анестезією для забезпечення максимального комфорту. Найчастіше використовують внутрішньовенні заспокійливі засоби в поєднанні з анальгетиками. Це дозволяє пацієнту бути розслабленим або навіть спати протягом обстеження.

Початок процедури

Пацієнт розташовується на лівому боці на процедурному столі, із зігнутими до грудей колінами. Якщо використовується седація, вже на цьому етапі пацієнт перебуває в стані сонливості чи поверхневого сну.

Введення колоноскопа

Лікар обережно вводить у пряму кишку колоноскоп — тонку гнучку трубку зі світлом, відеокамерою та спеціальним каналом для подачі повітря, вуглекислого газу або води. Це дозволяє розправити стінки товстої кишки та забезпечити чіткий огляд її внутрішньої поверхні. Інколи під час подачі газу або переміщення трубки можуть виникати спазми або бажання до дефекації — це нормальна реакція організму.

Огляд і маніпуляції

Завдяки мініатюрній камері на кінці колоноскопа зображення слизової оболонки кишки транслюється на монітор у реальному часі. Лікар детально оглядає всю товсту кишку. Якщо виявляються поліпи, підозрілі утворення або інші аномальні ділянки, їх можна одразу видалити або взяти зразок тканини для біопсії. Це робить процедуру одночасно діагностичною та лікувальною.

Завершення

Після обстеження колоноскоп обережно виводять. Пацієнта переводять до палати відпочинку, де він перебуває під наглядом медперсоналу ще 30–60 хвилин, залежно від типу застосованої анестезії. Уже через годину більшість пацієнтів може повернутися до звичайного життя, хоча не рекомендується керувати автомобілем або працювати з механізмами протягом доби після седації.

Тривалість колоноскопії

Уся процедура зазвичай триває від 15 до 60 хвилин, залежно від складності випадку та обсягу виконаних маніпуляцій. Основний пріоритет медичного персоналу — забезпечити максимальний комфорт і безпеку пацієнта на всіх етапах колоноскопії.

Що показує колоноскопія

Колоноскопія дає надзвичайно точне уявлення про внутрішній стан товстої й прямої кишки. Ось основні аспекти, які лікар може виявити чи оцінити під час процедури:

Поліпи та новоутворення. Завдяки високій роздільній здатності колоноскопа можна виявити навіть дрібні поліпи чи плоскі ураження. Лікар відразу може видалити поліпи, що знижує ризик розвитку колоректального раку.

Запальні процеси. Виразковий коліт, хвороба Крона чи інші коліти діагностуються за характерними змінами слизової оболонки. Це дозволяє уточнити ступінь запалення та визначити тактику лікування.

Кровоточиві ділянки. Якщо є невидима (латентна) кровотеча, під час огляду можна визначити її джерело (виразку, ерозію або пухлину).

Анатомічні аномалії або пошкодження. Дивертикули, рубцеві зміни, деформації — усе це можна побачити під час огляду та коригувати лікування.

Стан після операцій. Якщо раніше видаляли ділянки кишківника або встановлювали стенти, колоноскопія дозволяє проконтролювати процес загоєння.

Якщо лікар під час обстеження помічає підозрілі ділянки, він може взяти біопсію — це дає точне розуміння характеру тканин (доброякісні, передракові або злоякісні зміни). Така оперативність у діагностиці значно підвищує ефективність лікування, особливо при ранньому виявленні ракових утворень.

Негативний результат колоноскопії

Колоноскопія вважається негативною, якщо лікар не виявив жодних відхилень у товстій кишці.
Ваш лікар може порекомендувати вам зробити ще одну колоноскопію:

• Через 10 років, якщо у вас середній ризик раку товстої кишки і у вас немає інших факторів ризику раку товстої кишки, крім віку або якщо у вас є невеликі доброякісні поліпи.
• Від 1 до 7 років, в залежності від ряду факторів: Кількість, розмір і тип видалених поліпів; якщо у вас в анамнезі були поліпи під час попередніх процедур колоноскопії; якщо у вас є певні генетичні синдроми; або якщо у вас є ознаки спадковості раку товстої кишки.

Якщо в товстій кишці був залишковий стілець, який перешкоджав повному обстеженню вашої товстої кишки, ваш лікар може порекомендувати повторну колоноскопію. Як скоро обстеження відбудеться повторно буде залежати від кількості стільця і від того, скільки вашої товстої кишки вдалося побачити. Ваш лікар може порекомендувати іншу підготовку кишечника, щоб переконатися, що ваш кишечник повністю спорожнився перед наступною колоноскопією.

Позитивний результат колоноскопії

Колоноскопія вважається позитивною, якщо лікар виявив поліпи або аномальні тканини в товстій кишці.
Більшість поліпів не є раковими, але деякі можуть бути передраковими. Поліпи, видалені під час колоноскопії, відправляються в лабораторію для аналізу, щоб визначити, чи є вони раковими, передраковими чи нераковими.
Залежно від розміру та кількості поліпів, вас можуть попросити дотримуватись більш щіного графіка спостереження в майбутньому, щоб шукати поліпи.

Якщо ваш лікар виявить один або два поліпи діаметром менше 0,4 дюйма (1 сантиметр), він може порекомендувати повторну колоноскопію через 7-10 років, залежно від інших факторів ризику раку товстої кишки.
Ваш лікар порекомендує повторну колоноскопію раніше, якщо у вас є:

• Більше двох поліпів.
• Великий поліп — більше 1 сантиметра.
• Поліпи, а також залишковий стілець у товстій кишці, що перешкоджає повному обстеженню товстої кишки.
• Поліпи з певними характеристиками клітин, які вказують на більший ризик розвитку раку в майбутньому.
• Ракові поліпи

Якщо у вас є поліп або інша аномальна тканина, яку не вдалося видалити під час колоноскопії, ваш лікар може порекомендувати повторне обстеження у гастроентеролога, який має спеціальні знання щодо видалення великих поліпів або операції.

Проблеми під час обстеження

Якщо ваш лікар стурбований якістю проведення дослідження він може порекомендувати повторну колоноскопію. Якщо ваш лікар не зміг розширити область товстої кишки, вам може бути рекомендовано віртуальну колоноскопію для дослідження решти вашої товстої кишки.

Відновлення після колоноскопії

Після завершення колоноскопії, особливо якщо процедура проводилася під седацією або наркозом, організму потрібен час для повного відновлення. Зазвичай пацієнт залишається під наглядом ще 30–60 хвилин, але ефект заспокійливого може тривати до доби. Саме тому важливо:

• Не керувати автомобілем, не користуватись громадським транспортом самостійно та не приймати важливих рішень до кінця дня.
• Мати супроводжуючу особу, яка допоможе вам дістатися додому після процедури.

Можливі симптоми після колоноскопії

У перші години або навіть день після обстеження можливі такі прояви:

• Здуття, газоутворення, дискомфорт у животі — це пов’язано з подачею повітря або CO₂ під час процедури. Ходьба може допомогти швидше вивести гази і полегшити стан.
• Легка болючість або спазми — зазвичай не потребують втручання, але можна скористатися рекомендованими лікарем знеболювальними засобами.
• Невелика кількість крові у випорожненнях після першого походу в туалет — це нормальне явище, особливо якщо брали біопсію або видаляли поліпи.

Терміново зверніться до лікаря, якщо:

• кровотеча не припиняється або з’являються згустки крові;
• виникає різкий або тривалий біль у животі;
• з’являється гарячка.

Ці симптоми можуть виникати не лише одразу після процедури, але й упродовж 1–2 тижнів, хоча такі випадки — рідкість.

Харчування та активність

Харчування: повернення до звичного раціону можливе вже наступного дня, проте краще на деякий час уникати важкої, жирної та гострої їжі.

Фізична активність: першу добу варто уникати значних фізичних навантажень, спорту чи важкої праці.

Детальну інформацію про дієту, дозволені продукти, рівень фізичної активності та особливості відновлення читайте в окремій статті на нашому сайті: «Відновлення після колоноскопії». Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути ускладнень і швидко повернутись до активного життя.

Альтернативи колоноскопії

Попри визнання колоноскопії як «золотого стандарту» діагностики, існує кілька методів, які частково можуть замінити або доповнити обстеження товстого кишківника. Утім, жоден з них не надає такого всебічного огляду та можливості одразу провести лікувальні втручання:

Аноскопія

Найпростіше ендоскопічне обстеження анального каналу та прилеглої ділянки прямої кишки. Застосовується для діагностики геморою, анальних тріщин та інших змін у прианальній зоні, однак не дає уявлення про стан глибших відділів.

Ректороманоскопія

Дає змогу оглянути пряму кишку та нижній відділ сигмоподібної кишки (до 25–30 см від анального отвору). Метод ефективний для діагностики локальних проблем (наприклад, поліпів або запалення у дистальному відділі), проте не охоплює всю товсту кишку.

Віртуальна колоноскопія (КТ-колонографія)

При цьому методі роблять КТ-знімки і створюють тривимірну модель кишківника. Хоча він і дозволяє розглянути великі утворення або деформації, неможливі біопсія чи видалення поліпів.

Капсульна ендоскопія

Передбачає ковтання капсули з мініатюрною камерою. Вона здатна відзняти весь шлунково-кишковий тракт, але її ефективність у дослідженні товстої кишки обмежена: складно отримати детальні зображення та виконати будь-які втручання.

Іригоскопія (барієва клізма)

Класичний рентгенівський метод, коли в кишківник вводять контраст (барій), а потім роблять знімки. Дає загальне уявлення про форму та прохідність товстої кишки, але не здатний виявити дрібні ураження чи надати можливість видалення поліпів.

Незважаючи на існування альтернатив, саме колоноскопія в більшості випадків дає найповнішу картину стану товстої кишки та дозволяє лікарю одразу втрутитися при виявленні патологічних змін. Це знижує ризик пропустити загрозливі стани й покращує загальний прогноз при лікуванні.