Головокружіння

Запаморочення – відчуття слабкості, як перед втратою свідомості, нестабільності, порушення балансу при активних рухах та спокої. Причинами найчастіше можуть бути: прийом певних ліків, ортостатична гіпотензія (при вставанні, пов’язана із низьким рівнем артеріального тиску), аритмії, захворювання шийного відділу хребта, анемія, перевтома, недосипання, стрес, панічні атаки (гіпервентиляція), підвищення артеріального тиску, низький рівень глюкози в крові тощо.

Головокружіння (вертиго) – Відчуття обертального руху навколишнього середовища або власного тіла, часто, з супутніми нудотою або блюванням – ілюзорне відчуття руху предметів або самого себе у просторі – схоже, як після дитячої каруселі. Найчастіше пов’язане з внутрішнім вухом. Це, в першу чергу, доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння (ДППГ) – короткочасні епізоди вираженого вертиго, які виникають переважно вранці після сну і пов’язані з положенням голови. Також в таких випадках буває загальна слабкість

Дана патологія легко піддається корекції, яку можна усунути на прийомі у невропатолога. На жаль, дуже часто пацієнти, налякані своїм станом, проводять цілий день у ліжку, не рухаються вдома і не звертаються по допомогу або, що гірше, приймають самостійно препарати, які їм цілком не потрібні.

Причини вертиго

• периферичні — травма або запалення будь-якої частини внутрішнього вуха пухлинні чи ішемічні зміни, отосклероз лабіринту, морська хвороба та доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення
• центральні — порушення кровообігу стовбуру мозку та мозочку, пухлина мосто-мозочкового кута, розсіяний склероз, мігрень, епілептичний напад
• вестибулярний нейроніт — стійке, з різким початком головокружіння, що супроводжується нудотою, блюванням, не залежить від положення голови та не поєднане з порушенням слуху, часто виникає після вірусної інфекції
• хвороба Меньєра — головокружіння поєднане зі зниженням слуху та шумом у вусі
• вестибулярна мігрень — приступи вертиго, асоційовані з болем голови, а інколи трапляються і без болю; хворі часто описують, як «кружіння всередині голови»
• акустичні невриноми — насамперед зниження слуху.

Порушення рівноваги (Imbalance) проявляється у порушенні ходи, похитуванні, промахуванні при спробі взяти будь-який предмет, дискоординації. Цей неврологічний симптомокомплекс може бути наслідком ураження мозочка (координаторний центр), шляхів глибокої чутливості, стовбура мозку.

Викликається демієлінізуючими (розсіяний склероз), судинними (гострі чи хронічні порушення мозкового кровообігу), токсичними (вживання алкоголю) чи пухлинними процесами.

Диференційна діагностика

Суб’єктивне та об’єктивне обстеження: слід переконатися, що скарги пацієнта дійсно стосуються запаморочення — пацієнти часто використовують це слово для опису неспецифічних відчуттів невпевненості в утриманні положення тіла, проте, не пов’язаних із відчуттям обертального руху (несистемне запаморочення).

Що необхідно сказати лікарю:

• характер та тривалість скарг – похитування, падіння, ілюзія обертання, нестабільна постава чи непевна хода
• раптова чи поступова поява скарг
• інтенсивність проявів і наявність/відсутність окремих епізодів
• чим супроводжується приступ

Діагностика:

• консультація сімейного лікаря для окреслення кола діагностичного пошуку
• консультація невропатолога, кардіолога, отоларинголога
• вестибулярні тести
• аудіограма
• нейровізуалізація (КТ, МРТ, ангіографія з контрастуванням)
• інші методи, в залежності від підозрюваної причини

Саме тому для лікаря важливо зрозуміти: чи це запаморочення, чи вертиго, чи порушення функції координації рухів та рівноваги.

Отже, при виникненні вищеперерахованих скарг слід звернути увагу на наявність порушення слуху, координації, час початку, тривалість симптомів, що стало передумовою виникнення симптомів, чи приймали ви будь-які ліки перед тим, коли симптоми зменшуються чи посилюються.

Цим ви допоможете лікарю у встановленні правильного діагнозу.