УЗД – це дослідження, в якому використовуються звукові хвилі для створення картини того, що знаходиться всередині вашого тіла. Коли ця процедура використовується при проблемах із сечовим міхуром (таких як, наприклад, гіперактивний сечовий міхур), вона допомогає лікарю з’ясувати причину недуги.
Це неінвазивне безболісне обстеження зазвичай проводиться на повний сечовий міхур. Його результати використовуються лікарем для встановлення діагнозу та плану лікування, щоб полегшити ваші симптоми.
Як працює УЗД?
Ультразвук або сонографія використовує високочастотні звукові хвилі для діагностики всіх видів захворювань. Коли звукові хвилі потрапляють на такі
об’єкти, як м’які тканини, рідини чи кістки, вони відбиваються назад до передавача, створюючи просте двовимірне зображення.
На відміну від рентгенівських променів або інших досліджень, що візуалізують, при ультразвуковому дослідженні не використовується жодна форма випромінювання.
Це робить обстеження безпечним та неінвазивним.
Що таке УЗД сечового міхура?
УЗД сечового міхура проводиться, коли лікарю необхідно ретельно вивчити структуру або функцію сечового міхура.
Сечовий міхур є м’язовим «мішком», який отримує сечу з ваших нирок, розтягуючись, щоб утримувати рідину, поки ви не випустите її під час
сечовипускання. Контроль сечового міхура, або ваша здатність контролювати ці м’язи, робить сечовипускання запланованим та цілеспрямованим завданням. Однак, є багато проблем, які можуть ускладнити процес сечовипускання.
Навіщо роблять УЗД сечового міхура?
Близько чверті всіх людей тією чи іншою мірою страждають нетриманням сечі або нездатністю її утримувати в сечовому міхурі доти, доки ви не випустите її навмисно.
Існує багато причин нетримання сечі, і лікарю може бути важко точно визначити причину проблеми, просто ставлячи вам питання або оглядаючи ваше тіло зовні.
Які симптоми можуть спонукати лікаря зробити УЗД сечового міхура:
- утруднене сечовипускання;
- затримка сечі або проблеми з повним випорожненням сечового міхура;
- підтікання сечі;
- раптові або інтенсивні позиви до сечовипускання;
- біль під час сечовипускання;
- повторна інфекція сечовивідних шляхів (ІМП);
- кров у сечі.
Що відбувається під час УЗД сечового міхура?
У деяких медичних закладах вам може знадобитися відвідування спеціального спеціаліста для УЗД, а в BodroClinic лікарі проводять її за потреби в кабінеті для огляду під час планового прийому.
Як підготуватися до процедури?
- Переконайтеся, що ваш сечовий міхур наповнений. Хоча це може зробити легкий тиск, що застосовується під час УЗД, трохи неприємним, повний сечовий міхур допоможе усунути інші органи, такі як кишечник або матку, щоб отримати чітке зображення сечового міхура. Звукові хвилі також краще поширюються через рідини, тому лікар зможе отримати якіснішу картину, коли ці промені проходять через повний сечовий міхур.
- Роздягніться. Коли ваш лікар буде готовий почати обстеження, вас попросять зняти одяг або, принаймні, штани та спідню білизну.
- Займіть правильну позицію. Для цього обстеження вам потрібно буде лягти.
- Нанесення гелю. Лікар нанесе гель на шкіру в області тазу. Цей гель допомагає передавати звукові хвилі від перетворювача або ультразвукового датчика у ваше тіло.
- Початок ультразвукової діагностики. Ви не відчуєте ультразвукові хвилі, оскільки вони випромінюються всередині вас, але ви можете відчути, як лікар переміщає датчик по поверхні вашої шкіри між пупком і кісткою лобка, щоб оглянути весь сечовий міхур.
- Завершення. Коли всі зображення будуть зібрані, лікар зітре гель з вашої шкіри, ви зможете одягнутися та пройти в туалет, щоб випорожнити сечовий міхур.
Якій результат ви отримаєте після проведення УЗД сечового міхура?
Прості види УЗД сечового міхура, які називаються дослідженням сечового міхура, можуть дати негайні результати. Ці дослідження зазвичай використовуються лише для вимірювання кількості сечі в сечовому міхурі.
Діагностичне УЗД сечового міхура дає складніші зображення розміру, наповненості та слизової оболонки сечового міхура. Лікар поставить діагноз після УЗД. Крім гіперактивного сечового міхура, УЗД сечового міхура також може допомогти діагностувати рак сечового міхура.
Після встановлення діагнозу лікар може почати лікування або терапію, щоб полегшити ваші симптоми, наприклад, ліки або вправи для м’язів тазового дна.
Іноді можуть знадобитися додаткові дослідження.
Які інші дослідження можуть діагностувати проблеми із сечовим міхуром?
Якщо лікар не впевнений у вашому діагнозі після УЗД сечового міхура, він може призначити інші дослідження:
- лабораторне дослідження сечі;
- цистоскопія;
- комп’ютерна томографія (КТ);
- магнітно-резонансна томографія (МРТ);
- операція чи біопсія.
Чи є ризики та побічні ефекти від УЗД сечового міхура?
Немає жодних ризиків або побічних ефектів від УЗД сечового міхура. Вам може бути незручно через повний сечовий міхур під час обстеження, але
весь процес неінвазивний, безболісний і повинен зайняти менше години.
Висновок
УЗД сечового міхура – це безболісний та неінвазивний метод, який може допомогти вам знайти вирішення проблем із сечовим міхуром.
Якщо ви відчуваєте такі явища, як підтікання сечі або нетримання сечі, лікар може призначити УЗД сечового міхура, щоб поставити точний діагноз. Гіперактивний сечовий міхур є частою причиною цих симптомів і УЗД може допомогти виключити інші проблеми, такі як рак сечового міхура або структурні проблеми.
