Вітамін D – є групою біологічно активних речовин, до якої входять холекальциферол та ергокальциферол.
Холекальциферол (вітамін D3) синтезується під дією ультрафіолетових променів у шкірі, а також надходить в організм людини з їжею, тоді як ергокальциферол (вітамін D2) надходить виключно з їжею.
Основна функція вітамінів D2 та D3 – забезпечення всмоктування у тонкому кишечнику кальцію та фосфору з їжі.
Наявність достатньої кількості вітаміну D дуже важлива підтримки здоров’я організму. Вітамін D може допомогти знизити ризик розвитку деяких станів, таких як рак, діабет 1 типу та розсіяний склероз. Вітамін D виконує кілька функцій в організмі, допомагаючи підтримувати здоров’я кісток та зубів, підтримувати здоров’я імунної системи, мозку та нервової системи, регулювати рівень інсуліну, підтримувати функції легень та серцево-судинної системи. Впливати на експресію генів, що у розвитку раку.
Що таке вітамін D?
Незважаючи на назву, вітамін D практично не є вітаміном. Вітаміни – це поживні речовини, які не синтезуються організмом і, отже, мають надходити з їжею. Тим не менш, вітамін D може синтезуватися організмом під впливом ультрафіолету. Підраховано, що перебування на сонці з відкритою сонячним промінням шкірою протягом 5-10 хвилин 2-3 рази на тиждень дозволяє більшості людей виробляти достатню кількість вітаміну D3, а при знаходженні в тіні або за хмарної погоди синтез попередника холекальциферолу може скорочуватися на 60%. Також слід зазначити, що вітамін D руйнується досить швидко, а це означає, що запаси можуть значно знижуватися, особливо взимку. Недавні дослідження показали, що більшість населення планети відчуває дефіцит вітаміну D.
Користь для здоров’я, що приносить вітамін D, величезна.
Вітамін D відіграє істотну роль у регуляції рівня кальцію та підтримці рівня фосфору в крові, двох елементів, які надзвичайно важливі для забезпечення здоров’я кісток. Вітамін D необхідний, щоб засвоювати кальцій у кишечнику та відновлювати кальцій, який, в іншому випадку, виводився б через нирки із сечею.
Дефіцит вітаміну D у дітей може викликати рахіт – захворювання, що характеризується розладом кісткоутворення та недостатністю мінералізації кісток. У дорослих дефіцит вітаміну D проявляється як остеомаляція (розм’якшення кісток) чи остеопороз. Остеомаляція призводить до зниження щільності кісток та м’язової слабкості. Остеопороз є найбільш поширеним захворюванням опорно-рухового апарату серед жінок у постменопаузі та чоловіків похилого віку.
Відомо, що у дітей, які отримували 1200 міжнародних одиниць(1 мкг вітаміну D дорівнює 40 МО) вітаміну D на день протягом 4 місяців узимку, знижується ризик захворювання на грип А більш ніж на 40%.
Декілька обсерваційних (спостережних) досліджень показали зворотну залежність між концентрацією вітаміну D у крові в організмі та ризиком розвитку діабету 2 типу. У людей з діабетом 2 типу недостатній рівень вітаміну D може негативно впливати на секрецію інсуліну та толерантність до глюкози.
Нестача вітаміну D також пов’язують з більш високим ризиком та тяжкістю атопій та алергічних захворювань у дитячому віці, включаючи астму, атопічний дерматит та екзему.
Вітамін D може посилювати протизапальну дію глюкокортикоїдів, що робить його потенційно корисним (як підтримуюча терапія для людей зі стероїд-резистентною астмою).
Вагітні жінки, які мають дефіцит вітаміну D, мабуть, схильні до більшого ризику розвитку прееклампсії і, відповідно, необхідності кесаревого розтину. Нестачу вітаміну D пов’язують із гестаційним цукровим діабетом та бактеріальним вагінозом у вагітних. Також важливо наголосити на зв’язку високого рівня вітаміну D під час вагітності з підвищеним ризиком харчової алергії у дитини протягом перших 2 років життя.
Вітамін D надзвичайно важливий для регуляції росту клітин та обміну даними між клітинами. Деякі дослідження припускають, що кальцитріол (активна форма вітаміну D стероїдної природи) може впливати на прогресування раку, сповільнюючи ріст та розвиток нових кровоносних судин у раковій тканині, збільшуючи загибель ракових клітин та зменшуючи проліферацію та метастазування клітин.
Дефіцит вітаміну D може призвести до підвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань, гіпертонії, погіршення імунної функції.
Кількість вітаміну D, яка потрібна людині, залежить від його віку.
Споживання вітаміну D вимірюється в мікрограмах (мкг) чи міжнародних одиницях (МО).
Рекомендовані дози вітаміну D для немовлят 0-12 місяців – 400 МО (10 мкг), дітей 1-18 років – 600 МО (15 мкг), дорослих віком до 70 до 600 МО (15 мкг), дорослих старше 70 років – 800 МО (20 мкг), вагітних або жінок, що годують – 600 МО (15 мкг).
Хоча організм може виробляти вітамін D, є багато причин, через які виникає його дефіцит. Наприклад, більш темний колір шкіри та використання сонцезахисного крему зменшують здатність організму поглинати ультрафіолетове випромінювання, необхідне для виробництва вітаміну D. Застосування сонцезахисного крему з фактором захисту spf 30 може знизити здатність організму синтезувати вітамін D на 95%. Також, щоб виробляти вітамін D, шкіра має піддаватися впливу прямих сонячних променів. Люди, які проживають у північних широтах, у районах з високим рівнем забруднення повітря, що працюють ночами або проводять велику частину дня в закритих приміщеннях, повинні прагнути споживати додаткову кількість вітаміну D з їжі, а також немовлята, які знаходяться виключно на грудному вигодовуванні,
Будь-які вітаміни та мінеральні речовини в ідеалі найкраще отримувати з природних джерел, із харчовими продуктами. Найкращі джерела вітаміну D – це риб’ячий жир і жирна риба. Також високий рівень вмісту вітаміну D в олії печінки тріски (1 столова ложка) – 1360 МО, у оселедці свіжому (113 г) – 1,056 МО, у лососі (113 г) – 596 МО, сардинах консервованих (113 г) – 336 збагаченому вітаміном D молоці (1 склянка) – 120 МО, тунці консервованому (100 г) – 68 МО, курячому яйці – 44 МО.
Дефіцит вітаміну D проявляється підвищенням частоти захворюваності на ГРЗ, втомою, болями у спині та кістках, погіршенням загоєння ран, втратою волосся, болями у м’язах. При тривалому дефіциті вітаміну D можливий розвиток ожиріння, цукрового діабету, гіпертонії,
депресії, фіброміалгії, остеопорозу, синдрому хронічної втоми, нейродегенеративних захворювань. Також дефіцит вітаміну D може сприяти розвитку деяких видів раку, наприклад раку молочної залози, передміхурової залози та товстої кишки.
Надмірне споживання вітаміну D (гіпервітаміноз D) може призвести до надмірної кальцифікації кісток та кровоносних судин нирок, легень та серця. Найбільш поширеними симптомами гіпервітамінозу вітаміну D є головний біль і нудота, але також можуть бути втрата апетиту, сухість у роті, металевий присмак, блювання, закреп або діарея.
Найкраще отримувати всі необхідні живильні та біологічно активні речовини з природних джерел. Саме загальний режим харчування найбільш важливий у профілактиці захворювань та та підтримці хорошого здоров’я. Слід дотримуватись різноманітного та збалансованого харчування, а не концентруватися на одній окремій поживній речовині, оскільки тільки здорове харчування є ключем до здоров’я.
