Пупкова грижа у дітей

Пупкова грижа — це випинання внутрішніх органів через фіброзне кільце пупка. Найчастіше назовні виходять петлі кишківника, стінка шлунка або великий сальник. У дітей ця проблема виникає переважно в перші місяці життя, що пов’язано з анатомічними особливостями м’язів живота й інтранатальними ускладненнями. Хворіють здебільшого дівчатка. Сумарно близько 12% новонароджених мають пупкову грижу. При цьому хірургічне лікування необхідне для 30-40% таких дітей.

Причини виникнення пупкової грижі

Причини виникнення пупкової грижі можуть бути як внутрішньоутробними, так і такими, що виникли після народження.
Дефект черевної стінки у новонародженого виникає в результаті впливу негативних чинників у період вагітності:

• Недоношеність. Якщо дитина народилася передчасно, м’язи навколо пупкового кільця будуть слабкими, а сполучна тканина недостатньо сформованою, що стане причиною неповного змикання.
• Затримка розвитку. Плацентарна недостатність, гіпоксія плода призводять до сповільненого росту тканин. Це проявляється недорозвиненням пупкового кільця, яке не в змозі зберегти цілісність, пропускаючи органи черевної порожнини.
• Прийом лікарських засобів, вплив хімічних речовин або медикаментів на вагітну також провокують виникнення грижі у дитини.
• Спадковість. Дитина може мати генетичну схильність до вроджених дефектів пупкового кільця.

У новонароджених після двох місяців пупкова грижа з’являється в результаті:

o Фізичного навантаження. Це відбувається під час інтенсивного плачу або кашлю, причому високий внутрішньочеревний тиск погіршує ситуацію. Він підвищується під час запорів або метеоризму, коли дитина натужується.
o Травми.
o Ожиріння.

Види пупкової грижі

Пупкова грижа буває вродженою та набутою. У першому випадку опуклість видно відразу після народження або трохи пізніше. Вона виникає в результаті впливу внутрішньоутробних чинників.
Також виділяють омфалоцеле – грижу пупкового канатика. Це серйозне внутрішньоутробне ускладнення, яке поєднується з іншими вадами розвитку. Спостерігається випинання органів черевної порожнини в пупковий канатик. Патологія виявляється за допомогою УЗД. Лікування тільки оперативне.
Грижовий мішок може формуватися не лише в пупку. Для старшого віку характерна грижа білої лінії живота. Виникає вона на місці змикання волокон і фасцій м’язів черевного пресу. Ця лінія проходить строго над і під пупком – звідси над- або підпупкові грижі.

Симптоми пупкової грижі

Ознаки пупкової грижі виявити нескладно. Під час огляду дитини можна побачити опуклість в області пупка, розмір якої варіює від горошини до діаметра курячого яйця. Під час пальпації це утворення має м’яку консистенцію, легко вправляється, що супроводжується бульканням. Коли малюк лежить на спині, випинання зникає, і тоді можна промацати межі пупкового кільця. Під час крику або плачу тиск у черевній порожнині збільшується і грижовий мішок з’являється знову.
Особливу увагу потрібно звернути на симптоми защемлення, які є екстреними показаннями до госпіталізації:

o Неспокій дитини. Вона стає плаксивою, роздратованою через інтенсивні больові відчуття.
o Різке порушення травлення. Виникає блювота, затримка стільця, нудота. Це відбувається в результаті обструкції та подразнення защемленого сегмента кишки.
o Болісна пальпація й ущільнення випинання.
o Неможливість вправляння.

Діагностика пупкової грижі

Зазвичай, діагностика пупкової грижі не викликає складнощів. Під час огляду лікар акцентує увагу на наявності опуклості в області пупкового кільця, її щільності та здатності до вправляння під час рухів. Пальпація грижі дає хірургові достатньо інформації. Для більш повної картини хвороюи використовують  інструментальні методи дослідження.
Ультразвукове дослідження (УЗД) – найбільш швидкий і зручний метод, який не має негативного впливу на дитину. За його допомогою досліджують органи черевної порожнини та грижу.

Методи лікування пупкової грижі

У дітей до 1-3 років існує висока ймовірність самостійного регресування пупкової грижі, тому в деяких випадках лікарі рекомендують відкласти проведення оперативної корекції. Самоліквідація патологічного випинання відбувається в результаті зміцнення м’язів черевної стінки та звуження фіброзного кільця. Консервативні методи допомагають прискорити цей процес. До них належать:

o Укладання на живіт. Проводиться 3-4 рази на день, за двадцять хвилин до годування. Дитину кладуть на тверду поверхню животом униз, при цьому всі її рухи контролюються. Можна злегка погладжувати по спині або кінцівках, щоб заспокоїти.
o Масаж. Допомагає підвищити тонус м’язів живота та зміцнити пупкове кільце. Перед їдою дитина лягає на спинку, а масажист виконує легкі кругові рухи за годинниковою стрілкою в області пупка. Для цього він використовує пальці або поверхню долоні.
o Пластир. Батьки можуть застосовувати лейкопластир для фіксації випинання. Він клеїться на пупок і залишається там десять днів. Існують й інші варіації такого суспензорія, які можна знімати під час купання. Вони зручніші у використанні та виготовлені з гіпоалергенних матеріалів.

Якщо на тлі консервативного лікування грижа не зникла, помітно збільшилася в розмірах або має ризик защемлення, необхідно вдаватися до герніотоміїта герніопластики. Операція починається з розсічення грижового мішка, перевірки його вмісту та вправлення в черевну порожнину. Потім шийку мішка зашивають, а тіло відсікають. Наступний крок – пошарове з’єднання рани та шкіри. Маніпуляція нескладна і триває до години. Потім проводяться регулярні перев’язки й обробка післяопераційної рани.

Наслідки пупкової грижі

У дітей пупкова грижа може мати негативні наслідки, які необхідно вчасно лікувати. На першому місці стоїть защемлення – стан, коли грижа стає невправною, оскільки стискається в пупковому кільці, після чого виникає її запалення, набряк і некроз.
Щоб уникнути негативних наслідків, необхідно регулярно обстежувати дитину у педіатра та хірурга.

Наші лікарі