Простат-специфічний антиген (ПСА загальний, ПСА вільний, співвідношення ПСА вільний до ПСА загальний)
Простат-специфічний антиген (ПСА) – це глікопротеїн з протеазною активністю, утворюється в клітинах епітелію передміхурової залози і виділяється в насінну рідину, забезпечуючи розрідження сперми. У кровотоку наявний у малих кількостях і представлений у вільній фрмі (вільний ПСА) та у зв’язаній формі: з α1-антихимотрипсину (ПСА-АВТ) та α2-макроглобуліну (ПСА-АМГ). Близько 85% циркулюючого ПСА представлені ПСА-АВТ комплексом, невелика частка ПСА не пов’язана з α2-макроглобуліном, і в ході лабараторного тестування не визначається, тому рівень загального ПСА, що досліджується, є сумою вільного ПСА і комплексу ПСА-АВТ. З віком кількість загального ПСА збільшується, а відсоток вільного ПСА знижується.
ПСА є специфічними маркером тканини простати, збільшення кількості якого відзначається при будь-яких процесах: запаленнях, доброякісних, злоякісних утворах; травмах, діагностичних та лікувальних маніпуляціях. Тому важливо періодично проводити діагностування, для визначення рівня простат-специфічного антигену передміхурової залози. У нормі, підвищення спостерігається після біопсії та зберігається 2-3 тижні, після трансректальго УЗД, масажу простати, ректального пальцевого обстеження. Короткочасне збільшення викликає еякуляція (нормалізація рівня відбувається протягом 48 годин).
У пацієнтів з раком передміхурової залози (РПЗ) виявлено зниження відсоткового вмісту вільної фракції ПСА порівняно з пацієнтами з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). для диференціальної діагностики доброякісних та злоякісних утворів прийнято використовувати розрахунковий показник – відсоток вільного ПСА. Даний показник ілюструє відсоткове співвідношення рівня загального та вільного ПСА в одній пробі.
У 1994 р. прийнято стандарт (Стенфордський стандарт ПСА) співвідношення форм ПСА при РПЗ: 90% ПСА-Ахт, 10% ПСА вільний. Даний показник особливо необхідний у ситуаціях підвищення ПСА не більше 10 нг/мл, коли висока ймовірність підвищення обумовлена наявністю доброякісних пухлин або запальним процесами в передміхуровій залозі: при значеннях більше 25% можна говорити про доброякісний процес, при значеннях менше 15% – як додатковий маркер злоякісного процесу. Міжнародні рекомендації щодо раннього виявлення раку простати включають щорічне тестування загального ПСА у поєднанні з обстеженням простати (ректальне пальцеве дослідження) у чоловіків старше 50 років з помірним ризиком. Скринінг у молодшому віці (40-45 років) показаний у випадках обтяженого спадкового анамнезу (рак передміхурової залози у родичів першої лінії).
Хоча ПСА є найкращим лабораторним тестом для виявлення раку передміхурової залози, отриманий результат повинен інтерпретуватися разом з клінічними даними, отриманими за допомогою фізичного (пальцевого ректального) обстеження. Виявлення підвищеного рівня загального ПСА має супроводжуватися визначенням відсотка вільного ПСА для можливості диференціювати доброякісні та злоякісні процеси у передміхуровій залозі.
Найбільша діагностична значимість визначення рівня ПСА загального – прогноз лікування (визначення до початку лікування), моніторинг (для визначення ефективності призначеного лікування), контроль рецидиву та метастазів (рівень ПСА підвищується за 6-18 місяців до клінічних проявів).
Показання до призначення аналізу:
• диференціальна діагностика при патології підшлункової залози;
• моніторинг перебігу захворювання, доклінічна діагностика метастазування та оцінка ефективності проведеної терапії;
• у комбінації з СА125, НЕ 4, для виявлення муцинозних форм раку передміхурової залози.
Правила підготовки до аналізу:
Забір крові необхідно робити натщесерце (на порожній шлунок)
