Паратонзиліт

Паратонзиліт – це запалення тканин, що оточують мигдалини, яке може бути спричинене бактеріями або вірусами.

Симптоми

1. Біль: Ураження паратонзильної зони може супроводжуватися болем у горлі, який може бути посиленою при ковтанні.
2. Лихоманка: Лихоманка може виникнути як відповідь на інфекцію.
3. Утруднення глотання: Ускладнене глотання може виникати через біль та запалення.

Види

• • • Нижній паратонзиліт – запалення, що локалізується внизу мигдаликів, на перетині з латеральною стінкою глотки.
    • Передній – формується в паратонзолярних тканинах над миндаликами, поруч з передньою піднебінною дужкою.
    • Задній – вражає білямигдаликову ділянку, що межує із задньою піднебінною дужкою.
    • Бічний – вражає тканини клітковини, розташованої збоку мигдаликів, поруч з глотковою стінкою.

Причини

1. Бактеріальна інфекція: Зазвичай спричиняється бактеріями, такими як стрептококи або стафілококи.
2. Віруси: Деякі віруси, такі як вірус Епштейн-Барра, можуть також спричиняти паратонзиліт.

Діагностика

Діагностика паратонзиліту зазвичай включає наступні кроки:

1. Медичне обстеження: Лікар може провести фізичне обстеження, під час якого він огляне горло та оточуючі тканини, щоб виявити ознаки запалення, такі як покриви або видимі пухлини.
2. Збір медичної історії: Лікар може розпитувати пацієнта про симптоми, які він відчуває, їх тривалість та інтенсивність, а також про можливі фактори ризику, які можуть впливати на розвиток запалення.
3. Лабораторні тести: Зазвичай використовуються лабораторні тести, такі як мазок з горла або кровний аналіз, для визначення природи інфекції (бактеріальна або вірусна) та визначення чутливості до антибіотиків у разі бактеріальної інфекції.
4. Обстеження на приладах: У деяких випадках може бути здійснене обстеження горла за допомогою спеціальних приладів, таких як ларингоскоп або фіброларингоскоп, для отримання більш детальної інформації про стан тканин.
5. Додаткові тести: У разі ускладненого перебігу або підозри на інші стани можуть бути призначені додаткові тести, такі як обстеження на віруси або зображення, щоб отримати більше інформації про стан горла та оточуючих тканин.

Після отримання результатів діагностики лікар може призначити відповідне лікування, щоб зменшити запалення, позбавити від симптомів та запобігти ускладненням.

Лікування

Лікування паратонзиліту може включати такі підходи:

1. Антибіотики: Якщо паратонзиліт спричинений бактеріями, лікар може призначити курс антибіотиків для боротьби з інфекцією. Важливо приймати антибіотики за рекомендацією лікаря і завершити повний курс лікування, навіть якщо симптоми зникають раніше.
2. Болезнисті заходи: За потреби можуть призначатися протизапальні препарати або анальгетики для зменшення болю та несприятливих симптомів.
3. Промивання паратонзильного простору: У важких випадках паратонзиліту може бути виконане промивання паратонзильного простору для видалення накопичених матеріалів та зменшення запалення.
4. Регулярні перевірки: Лікар може рекомендувати регулярні перевірки для відстеження стану та ефективності лікування.
5. Відпочинок та гідрація: Важливо дотримуватися постільного режиму та вживати достатню кількість рідини для полегшення проходження інфекції та поліпшення загального стану здоров’я.
6. Хірургічне втручання: У деяких випадках, особливо якщо інфекція не відповідає на антибіотичну терапію або утворюється абсцес, може бути необхідне хірургічне втручання для дренування або видалення нагромаджених рідин або матеріалів.

Важливо звертатися до лікаря для отримання точної діагностики та плану лікування, оскільки це допоможе уникнути ускладнень та швидше відновитися.

Профілактика

Профілактика паратонзиліту включає такі заходи:

1. Підтримка імунної системи: регулярні фізичні вправи, збалансована дієта, відмова від паління та помірне споживання алкоголю.
2. Гігієна ротової порожнини: регулярне чищення зубів, вживання здорової їжі, достатнє споживання води, вживання жувальної гумки без цукру для стимулювання слинотечі та виведення бактерій.
3. Уникання контакту з хворими на грип або застуду: уникайте близьких контактів з людьми, які мають респіраторні інфекції, та дотримуйтеся правил особистої гігієни, зокрема, мийте руки.
4. Запобігання травмам горла: уникайте надмірного напруження голосових зв’язок, уникайте споживання гарячих або різких їж і напоїв, які можуть пошкодити тканини горла.
5. Вакцинація: за необхідності проконсультуйтеся з лікарем щодо можливості вакцинації проти інфекцій, які можуть спричинити паратонзиліт.

Наші лікарі