Куприкові ходи

Одне з небезпечних вроджених захворювань – епітеліальний куприковий хід. Медики називають його пілонідальною кістою. Розташовується цей дефект, як правило, в куприково-крижовій області, вражає підшкірно-жировий шар і шкіру. Кіста на даній ділянці тіла – це порожнина, заповнена шкірним салом, бактеріями.

Захворювання може проявлятися в різні роки життя, і приносить хворому дискомфорт, обмеженість в рухах, а в гострій фазі при запаленні – нагноєння, виділення гнійних мас, хворобливі відчуття, підвищення температури і навіть (у довгостроковій перспективі) ризик розвитку такого злоякісного захворювання м’яких тканин, як саркома. Місце розташування кісти завжди однакове: міжсіднична складка. Вихід вмісту кісти зазвичай відбувається через свищеві ходи (звідси і специфічна назву захворювання).

Симптоми епітеліального куприкового ходу

Перш за все, пілонідальну кісту можна впізнати під час обстеження у проктолога або хірурга, в дитячому віці побачити проблему може навіть неонатолог. Свищеві ходи в нормальному, не запаленому стані, являють собою невеликі отвори в шкірі в області міжсідничної складки. З куприком порожнини кісти не стикаються.

У період статевого дозрівання, коли кількість шкірного сала збільшується, ймовірність розвитку запального процесу в куприкових ходах надзвичайно висока. До запалення призводить також недотримання гігієни, густий волосяний покрив в цій ділянці тіла (характерна особливість чоловіків). Свищевий хід може бути один (або ж декілька), при гострій фазі захворювання присутні припухлість і виділення, ущільнення характерні відразу для всієї області з дефектом. Глибина ходу до 3 см. Діаметр кіст – довільний, залежить від стадії захворювання.

Основні симптоми це:

• почервоніння ділянки, виділення гною або кров’яної рідини (з неприємним запахом);
• затвердіння і запалення;
• припухлість, болючість в положенні сидячи;
• підвищення температури;
• навколишні тканини стають набряклими.

Причини розвитку запалення при епітеліальному куприковому ході:

• відсутність гігієни;
• надлишкова пітливість даної ділянки тіла (наприклад, в літній час);
• ослаблення імунітету;
• травма крижово-куприкової області;
• дефекти розвитку потових залоз;
• малорухливість, постійне перебування в сидячому положенні.

Чи потрібно лікувати і видаляти епітеліальні куприкові ходи?

Лікування обов’язкове, при чому, навіть для тих пацієнтів, у яких присутній безсимптомний перебіг захворювання. Від цього вродженого дефекту необхідно позбутися, щоб виключити ускладнення в майбутньому, при можливому запальному процесі. Пілонідальна кіста, яка запалилася один раз, буде рецидивувати знову і знову. Лікарі відзначають, що кількість свищевих ходів може збільшуватися, отже, в них буде накопичуватися більше гнійного інфільтрату.

Метод лікування епітеліального куприкового ходу тільки один – це хірургічне видалення ділянки з накладанням спеціальних швів. Рану після операції вшивають так, щоб вона загоювалася швидше. При оперативному втручанні хірург видаляє весь вміст кіст, а також безпосередньо свищеві ходи, волосяні фолікули і всі відмерлі тканини (якщо вони є). Таким чином, пацієнт після операції назавжди позбувається неприємного дефекту. Імовірність рецидиву при подібному способі лікування мізерна, а ускладнення відсутні, якщо пацієнт забезпечує належний догляд за раною і дотримується рекомендацій лікаря.

Видалення епітеліальних куприкових ходів проводиться під наркозом?

Так. Процедура виконується хірургом або ж хірургом-проктологом із застосуванням спінальної анестезії або під загальним наркозом. Середня тривалість: до 60 хвилин.

Скільки триває реабілітація після операції?

Зазвичай на відновлення пацієнта потрібно близько 4 тижнів. Перший тиждень після операції пацієнт проводить в стаціонарі, в положенні лежачи. Зняття швів проводиться, в середньому, через 12 днів (в залежності від самопочуття і стану пацієнта). Протягом реабілітаційного періоду хворому потрібен спокій, обмеження фізичних навантажень і уникнення сидячого положення.

Що буде, якщо не лікувати епітеліальні куприкові ходи?

У рідкісних випадках людина може навіть не знати про те, що у неї є пілонідальна кіста. Випадкова травма призводить до активації запального процесу, і без лікування даний стан небезпечний ризиком виникнення свищів, рецидивів, постійного набряку і запалення, ігнорування якого загрожує дегенеративними змінами м’яких тканин.
При першій можливості слід провести видалення епітеліальних куприкових ходів і контролювати свій стан, регулярно відвідуючи хірурга.

Наші лікарі