Гіпертиреоз – це стан, при якому щитоподібна залоза виділяє надмірну кількість тиреоїдних гормонів у кров. Це може призвести до різних симптомів та ускладнень.
Існує кілька методів лікування гіпертиреозу. Лікарі використовують антитиреоїдні препарати та радіоактивний йод, щоб уповільнити вироблення гормонів щитовидної залози. Іноді лікування гіпертиреозу передбачає хірургічне втручання з видалення щитовидної залози повністю або частково.
Хоча гіпертиреоз може бути серйозним, якщо його ігнорувати, більшість людей відзначають позитивну дінамику після діагностики та лікування гіпертиреозу.
Симптоми
Причини гіпертиреозу можуть бути різними і включають такі:
- Хвороба Гравеса: Хвороба Гравеса – це автоімунне захворювання, при якому імунна система виробляє антитіла, які стимулюють щитоподібну залозу продукувати надмірну кількість тиреоїдних гормонів.
- Вузловий токсичний зоб: Іноді гіпертиреоз може бути викликаний вузловими утвореннями або аденомами щитоподібної залози, які стимулюють надмірну продукцію гормонів.
- Тиреоїдит: Іноді гіпертиреоз може розвиватися в результаті запалення щитоподібної залози, відомого як тиреоїдит.
- Інші причини: Деякі інші фактори, такі як прийом певних лікарських засобів, перевищення дози щитоподібних препаратів або певні рідкісні захворювання щитовидної залози, також можуть призводити до гіпертиреозу.
Ці причини можуть варіювати залежно від конкретного випадку і потребують подальшого обстеження та діагностики лікарями.
Діагностика
Діагностика гіпертиреозу включає ряд клінічних та лабораторних методів, що дозволяють оцінити функцію щитоподібної залози і рівень щитовидних гормонів в організмі. Основні методи діагностики включають:
- Клінічний огляд: Лікар проводить спеціальний огляд пацієнта, спостерігаючи за симптомами гіпертиреозу, такими як розлади серцевого ритму, тремор рук, збільшення щитоподібної залози, розлади сну, нервова збудливість тощо.
- Лабораторні аналізи: Включають в себе вимірювання рівнів тиреоїдних гормонів у крові, зокрема, трийодтироніну (T3), тироксину (T4) і тиреотропного гормону (ТТГ). Підвищений рівень Т3 та Т4 разом з пониженим рівнем ТТГ зазвичай підтверджує діагноз гіпертиреозу.
- Ультразвукове дослідження щитовидної залози: Ультразвукове сканування може виявити зміни в розмірах, структурі та об’ємі щитовидної залози, такі як вузли або збільшення.
- Сцинтиграфія щитовидної залози: Це дослідження дозволяє оцінити функцію та об’єм щитовидної залози за допомогою радіоактивного речовини, що вводиться в організм.
- Інші тести: До інших методів діагностики можуть включатися аналізи сечі для визначення рівня кальцію, електрокардіограма для оцінки ритму серця, а також біопсія щитовидної залози в рідкому випадку.
Призначення конкретних досліджень може варіювати залежно від клінічних симптомів та медичної історії пацієнта. Діагноз і лікування гіпертиреозу повинні проводити лікарі-ендокринологи або інші кваліфіковані спеціалісти.
Лікування
Лікування гіпертиреозу зазвичай залежить від причини захворювання та його важкості. Основні методи лікування включають:
- Медикаментозна терапія: Використання препаратів, які пригнічують функцію щитовидної залози і зменшують продукцію щитовидних гормонів. До таких препаратів належать тіонаміди (наприклад, метімазол або пропілтіуроацил) та йодид калію. Також може використовуватися бета-блокатори для полегшення симптомів, таких як тахікардія та тремор.
- Радійодна терапія (радіойодне збурення): Ця процедура включає прийом радіоактивного йоду, який накопичується в щитовидній залозі і руйнує її клітини. Вона зазвичай використовується в разі невдалого медикаментозного лікування або як альтернатива хірургічному втручанню.
- Хірургічне втручання (тиреоїдектомія): Видалення частини або всієї щитовидної залози. Цей метод може використовуватися у разі відсутності ефекту від медикаментозної терапії або у випадках великих зловживань.
- Дієта: Обмеження споживання їжі, що містить велику кількість йоду (наприклад, йодована сіль або морська риба), може допомогти зменшити активність щитовидної залози.
Лікування обирається індивідуально залежно від причини гіпертиреозу, важкості симптомів, віку пацієнта та наявності інших захворювань. Важливо отримати консультацію лікаря, щоб обговорити всі можливі методи лікування та їх можливі ризики та користь.
Подолання та підтримка
Подолання гіпертиреозу та підтримка зазвичай включають декілька аспектів:
- Медичне лікування: Відвідайте лікаря для призначення лікування, що найкраще підходить вашому стану. Переконайтеся, що ви розумієте, які препарати ви приймаєте, та слідуйте інструкціям лікаря.
- Дотримання рекомендацій щодо харчування: Уникайте їжі, що містить велику кількість йоду, такої як йодована сіль або морська риба. Це може допомогти знизити активність щитовидної залози.
- Зменшення стресу: Стрес може погіршувати симптоми гіпертиреозу. Спробуйте методи релаксації, такі як медитація, йога або глибоке дихання, щоб знизити рівень стресу у вашому житті.
- Фізична активність: Регулярна помірна фізична активність може бути корисною для загального здоров’я та благополуччя. Проте уникайте важких фізичних вправ або перенапруження, якщо ви відчуваєте симптоми гіпертиреозу.
- Регулярні медичні перевірки: Періодичні візити до лікаря допоможуть вам контролювати стан вашого здоров’я та ефективність лікування. Обговорюйте будь-які питання або турботи з лікарем на цих візитах.
- Підтримка з боку родини та друзів: Розмовляйте з близькими про ваші почуття та здоров’я. Знайте, що ви не самі і що підтримка з боку родини та друзів може значно полегшити ваше перебування.
Наші лікарі
Клєшанцова Анастасія Володимирівна
Сімейний лікар, спеціаліст із УЗД
