Червоний плоский лишай

Червоний плоский лишай – запальне захворювання шкіри та слизових оболонок, яке проявляється сверблячими запальними плоскими вузликами (папулами) на шкірі та слизових оболонках ротової порожнини. Серед хворих на червоний плоский лишай переважають особи активного працездатного віку – 30-60 років, хоча в останні роки збільшується кількість випадків розвитку дерматозу в осіб похилого віку, при цьому – частіше у жінок.

Причини

Існує кілька теорій розвитку дерматозу: вірусна (інфекційна), нейроендок­ринна, імунноалергічна. спадкова, інтоксикаційна. Встановлено, що пусковими факторами виникнення та розвитку загострень червоного плоского лишаю найчастіше є стресові ситуації, психологічні травми, перенесені гострі інфекційні захворювання, загострення вогнищ хронічної інфекції, прийом деяких лікарських препаратів тощо. Ендогенними чинниками, які сприяють розвитку дерматозу, є зміни нейрогенної та ендокринної регуляції, захворювання органів системи травлення з розвитком автоінтоксикації, зміни системного і локального імунітету тощо.

Cимптоми

Клінічна картина типового червоного плоского лишаю проявляється епідермо-дермальними папулами діаметром 3-8 мм із характерними особливостями: полігональні обриси, пупковидне центральне западіння, відсутність периферичного росту, наявність на поверхні білуватої сітки Уікхема, фіолетовий відтінок та блиск при боковому освітленні. Суб’єктивно висипка у більшості хворих супроводжується свербежем різної інтенсивності, зрідка – відчуттям поколювання чи печіння.
Висипка зазвичай розташовується на згинальній поверхні передпліч, ділянці зап’ястя, животі, попереку, боковій поверхні тулуба, статевих органах, гомілках, стегнах. Характерним для дерматозу є також поява висипки на слизових оболонках рота та геніталій, яка нерідко передує появі висипки на шкірі, а інколи уражаються лише слизові оболонки порожнини рота та статевих органів.

Виділяють наступні клінічні форми червоного плоского лишаю:

1. Класичну (типову), верукозну (бородавчасту);
2. кільцевидну (анулярну);
3. атрофічну (із розвитком атрофії після регресу папул);
4. пемфігоїдну (бульозну);
5. фолікулярну (із локалізацією папул навколо устя волосяних фолікулів);
6. пігментну та інші.

Перебіг хвороби

Початок захворювання може бути різним. Часто появі висипки передують продромальні явища (нездужання, нервове збудження, слабкість) або елементи з’являються без суб’єктивних відчуттів. У період прогресування дерматозу у хворих часто спостерігають ізоморфну реакцію (феномен Кебнера) – появу свіжих елементів висипки в ділянках травмування чи механічного подразнення шкіри.

Діагностика

Детальний огляд, збір анамнезу, призначення додаткових обстежень.

Лікування

В залежності від форми захворювання буде призначено лікування, що буде складатися із системної терапії та місцевої терапії.

Наші лікарі