Аудіометрія – це діагностичний метод, який використовується для оцінки слуху людини. Основна мета аудіометрії полягає в визначенні аудіометричного порогу слуху, тобто найменшого звукового рівня, який пацієнт може чути в різних частотах.
Процедура аудіометрії включає наступні кроки:
- Вихідна аудіометрія: Лікар (аудіолог або інші спеціаліст) проводить спеціальний тест, щоб визначити здатність пацієнта чути базові звуки у різних частотних діапазонах.
- Частоти звуків: Аудіометричні тести зазвичай проводяться на частотах від 250 Гц до 8000 Гц. Це дозволяє оцінити, як добре пацієнт чує низькочастотні і високочастотні звуки.
- Використання навушників або костної провідності: Під час тестування можуть використовуватися навушники або вібраційні елементи, що накладаються на кістку за вухом (для оцінки костної провідності).
- Гучність звуку: Пацієнт повинен сигналізувати про сприйняття звука, натискуючи на кнопку або піднімаючи руку, коли почує звук.
- Графік слухових порогів: Результати тесту аудіометрії можуть бути представлені у вигляді аудіограми – графічного зображення, де по вертикалі відображається гучність звуку (в децибелах), а по горизонталі – частота звуку (в Гц).
Застосування аудіометрії:
- Виявлення втрати слуху: Допомагає визначити ступінь втрати слуху та її характер (провідність, сенсоневральна).
- Моніторинг лікування: Дозволяє визначити ефективність лікування та реабілітації слуху.
- Оцінка слухового статусу: Важлива для діагностики захворювань вуха та слухових нервів.
Висновок:
Аудіометрія є важливим інструментом для оцінки слухових функцій пацієнтів у різних вікових категоріях. Цей тест допомагає вчасно виявляти втрату слуху і забезпечує підґрунтя для подальшого лікування та реабілітації слуху.
