Атерома

Атерома – це кіста підшкірної сальної залози, безболісна, що не становить небезпеки для життя та здоров’я, але створює косметичний дефект. Народна назва – «жировик».

атерома

Медичні назви атероми різноманітні: епідермальна чи ретенційна кіста, стеатоцитома та інші. За статистикою на атероматоз страждають близько 10% населення, до цього числа входять і діти.

Атерома може з’явитися під шкірою в будь-якій частині тіла, у тому числі на обличчі та голові. В основному атероми утворюються у віці 20-30 років, хоча іноді трапляються й пізніше. Жінки хворіють удвічі частіше за чоловіків.
Атерома може розвинутись на вивідному протоці будь-якої сальної залози. Сальні залози є скрізь, крім підошв та долонь. Особливо багато залоз на обличчі, волосистій частині голови, спині між лопатками, грудях, у паху. На деяких ділянках шкіри кількість сальних залоз досягає 900. Тому й атерома може мати різноманітну локалізацію.

Атерома – невелика порожнина, не спаяна зі шкірою, легко переміщається під шкірним покривом. Містить кашкоподібну масу, промацується як еластична безболісна кулька. Це результат закупорювання сальної залози. Хоча вивідна протока і закупорена, шкірне сало продовжує вироблятися, поступово розширюючи протоку.
Атерома збільшується у розмірі повільно, протягом кількох років. Пацієнти звертаються лише через косметичний дефект, оскільки жодних болючих проявів немає. Розміри можуть досягати 10 см та більше.

Симптоми атероми

Кіста визначається як м’яке округле утворення, що злегка виступає під шкірою. Якщо вміст кісти рідкий, то відчувається флюктуація (коливальний рух). Шкіра над атеромою розтягнута настільки, що її не можна взяти у складку. На верхній точці може бути видна закупорена протока у вигляді чорної точки. Атерому легко змістити відносно сусідніх тканин. Утвір не дає жодних неприємних відчуттів.
Якщо атерома розташована в місці щільного зіткнення з одягом, то можуть бути потертості та ознаки запалення.
При розташуванні на волосистій частині голови волосся над атеромою рідшає та майже завжди випадає. Через постійну травматизацію часто настає некроз (омертвіння), утворюються виразки, виникають невеликі кровотечі. У деяких пацієнтів шкіра над атеромами на голові стає щільною, синюшною та хворобливою на дотик.

Причини атероми

Закупорка сальної залози виникає з таких причин:

• генетичні — особливості будови сальних залоз такі, що у деяких залозах відсутня вивідна протока. У цьому випадку накопичення шкірного сала починається ще внутрішньоутробно, і дитина, що народилася, виявляється, покрита атеромами;
• вугрова хвороба, коли гирла вивідної протоки тверднуть, а секрет залози стає більш в’язким;
• жирна себорея, коли на шкірі голови утворюється велика кількість жиру;
• механічні пошкодження залози – фурункули, порізи, садна, рубці, постійні видалення волосся;
• вплив іонізуючої радіації;
• ультрафіолетове опромінення;
• опіки та обмороження;
• різні гормональні фактори, що виникають унаслідок стресу.

Зазвичай, у однієї людини спрацьовують одночасно кілька патологічних механізмів.
Закупорка може статися з будь-якої причини. Секрет, що утворюється, розтягує протоку, утворюється порожнина. Судини та нерви при цьому не зазнають впливу, і людина нічого не відчуває. Однак з часом навколо порожнини, що роздулася, утворюється щільна капсула зі сполучної тканини. Спроби проколів та спорожнення кісти нічого не дають, оскільки вміст набирається знову і знову.

Ускладнюється атерома рідко і до ускладнень відноситься нагноєння. Так відбувається при механічному тиску або подразненні, а також після самостійних спроб спорожнити кісту. Капсула зі сполучної тканини відділяє порожнину зі вмістом від інших тканин, а при спробі видавити вона може зруйнуватися, і нагноєння переходить на сусідні ділянки.

Діагностика атероми

Діагностика проводиться лікарем-дерматологом чи хірургом. Під час огляду лікар виявляє характерні зміни, звертаючи увагу на розташування, рухливість і розмір. Має значення швидкість, з якою кіста утворилася.
У складному випадку виконується УЗД м’яких тканин у місці локалізації кісти. При ультразвуковому дослідженні видно капсулу, всередині якої тонка кіста та її вміст. Під час УЗД можна відрізнити атерому від інших подібних утворень – гігроми (кіста потової залози), фіброми (сполучної тканини), ліпоми (доброякісна пухлина жирової тканини).
Якщо сумніви в характері кісти досі залишаються, під час хірургічного видалення виконується гістологічний аналіз (вивчення клітинного складу).

Лікування атероми

Лікування комплексне, оскільки потрібно не тільки видалити кісту з капсулою, але й підібрати засоби для догляду за шкірою, щоб унеможливити утворення нових кіст.
Якщо кіста запалена, то перед оперативним лікуванням вживають всіх заходів для усунення запалення. Призначаються антибактеріальні та дезінфікуючі засоби, засоби для зменшення утворення шкірного сала.
Оперативне лікування можливе у двох варіантах:

• класична цистектомія – видалення капсули за допомогою скальпеля з накладанням косметичного шва;
• радіохвильове видалення – хвилі високої частоти випаровують рідину з капсули, в результаті утворення усувається. Цей метод кращий, тому що не супроводжується кровотечами та формуванням рубців, проте не можна використовувати у пацієнтів з кардіостимулятором та наявністю металевих конструкцій у тілі.
• При атеромі, що нагноїлася, спочатку видаляють гній і чекають зменшення запалення, і тільки потім дістають капсулу.

Найкраща профілактика атероми – звернення до лікаря-дерматолога за будь-яких змін на шкірі. Після обстеження лікар підбирає медикаментозні засоби для догляду за шкірою, що нормалізують вироблення шкірного сала. Весь комплекс медичних послуг з діагностики, лікування та профілактики атероми доступний у BodroClinic