Ацетонемія або, як її ще називають, кетоацидоз є досить поширеним метаболічним розладом. Простіше кажучи, ацетонемія – це реакція на значну нестачу глюкози. Проблема виникає тоді, коли після спалювання всіх вуглеводів, що є у розпорядженні, організм починає витрачати жирові запаси для задоволення своїх енергетичних потреб, а продукти розпаду жирів – кетонові тіла («ацетон») починають накопичуватися в крові.
Існує певна схильність до аценонеміі, пов’язана з віком і статурою. Група ризику – це худенькі діти у віці від 3-х до 10 років. Перш ніж заглиблюватися в деталі питання, необхідно зрозуміти, що за певних умов організм особливо гостро відчуває потребу у вуглеводах. Основні причини, які можуть викликати ацетонемію у дітей – це інтенсивне фізичне або психоемоційне навантаження, голодування.
Висока температура при інфекційному захворюванні також може спровокувати ацетонемічний синдром. У цьому випадку проблема пов’язана з уповільненням темпів ліквідації в крові кетонових тіл, які мінімально завжди присутні в організмі, на користь їх накопичення. Лихоманка викликає ацетонемію, тому що цей процес особливо енергоємний у дітей.
Симптоми
Найбільш характерним симптомом є неприємний запах з рота. Організм намагається усунути надмірну кількість «ацетону» в крові, впливаючи таким чином на дихання. Дихання дитини набуває характерного запаху гнилих фруктів, надмірно солодкого. Інші симптоми: сухість у роті, обкладений язик, втрата апетиту, відчуття загального дискомфорту, дратівливість. Дитина може скаржитися на спазми в животі, головний біль, втому, сонливість. Часто мають місце блювота і діарея.
Діагностика
Для того щоб перевірити чи не стала Ваша дитина жертвою ацетонемії, досить скористатися звичайним аптечним тестом («Ацетон-тест»). Тест-смужку опускаєте в сечу і в залежності від наявності або відсутності кетонових тіл, смуга фарбується в певний колір. Якщо вміст кетонових тіл високий, тест стане темно-фіолетовим.
Що робити?
Перше, що потрібно знати батькам – не змушуйте дитину їсти насильно. Величезне значення має питний режим (солодкий напій, компот із сухофруктів, чай, АЛЕ не кольорова газована!), Так як «ацетон» часто асоційований з блювотою. Однак важливо не перестаратися в цьому питанні. Дитину поїть маленькими ковтками з чайної ложки або шприца – 5 мілілітрів рідини в п’ять хвилин. Потім кількість рідини може бути збільшено.
Під час ацетонемічного кризу необхідно відмовитися від жирної їжі і слідувати певний період (відповідно до рекомендацій лікаря) рослинно-молочній дієті, виключивши з раціону: супи та борщі на м’ясному, кістковому бульйонах, м’ясо молодої птиці, копчення, маринади, річкову рибу і юшку з неї, гриби і грибні бульйони, томати, зелений борщ, цвітну капусту, аджику, майонез, здобні вироби, кислі фрукти, фруктовий йогурт, жирний сир і сир, відвар шипшини, чорний чай, концентровані соки. Можна їсти: м’ясо дорослих тварин (свинина, яловичина), морську рибу, супи на овочевих відварах, картопля, буряк, морква, кабачки, каші, солодкі фрукти, молоко, кефір, ряжанку, нежирний сир.
Для боротьби з ацетонемією у дітей в якихось спеціальних препаратах, зазвичай, немає потреби. Однак в разі тяжких шлунково-кишкових розладів, лікар може призначити відповідну медикаментозну терапію для полегшення стану.
Що стосується дорослих, то кетоз, як правило, пов’язаний з основним процесом хвороби, і лікування його окремо від першоджерела не має сенсу. Терапія в цьому випадку симптоматична. Якщо кетоз – результат інтенсивної фізичної активності, то проблема вирішується досить швидко, як тільки організм вийде з умов, що призвели його до даного метаболічного розладу.
