Реабілітація після травми ліктя

Реабілітація після травми ліктя

Ліктьовий суглоб, який зазвичай називають ліктем, дуже складний як за своєю будовою, так і за функцією. Це шарово-поворотний суглоб з двома осями руху, який з’єднує руку з передпліччям.

Анатомічно він складається з багатьох м’язів, сухожиль, зв’язок, декількох нервів і трьох суглобів, які з’єднані капсулою суглоба: плечовий і ліктьовий суглоб, плечовий і променевий суглоб, променево-ліктьовий суглоб.

Лікоть бере участь у випрямленні, згинанні, супінації та пронації передпліччя, тобто повороті (великий палець назовні) перевороті (великий палець всередину), що робить його зоною надзвичайно схильною до різних видів травм чи перевантажень.

Методи реабілітації після травми ліктя

• Магнітне поле (в ранньому післяопераційному періоді), що має знеболюючу та протизапальну дію, його використовують для прискорення кісткового з’єднання і відновлення м’яких тканин.
• Фізіотерапія (вищезгадане магнітне поле та інші процедури, спрямовані на регенерацію та прискорення кісткового союзу), наприклад, лазерна терапія, ультразвукове дослідження. Проводиться кріотерапія (для зменшення болю та набряклості), електростимуляція м’язів ліктьового суглоба чи зап’ястя та методи розслаблення та покращення кровопостачання м’яких тканин (солюкс-лампа, текар).
• Кінезітерапія (виконання лікувальних вправ). На першій фазі використовуються вправи під керівництвом фізіотерапевта. Це не важкі вправи без навантаження: ізометричні, розтягуючі та стимулюючі нерви та м’язи. Поступово вводяться вправи на опір, що зміцнюють силу м’язів, покращують стійкість, еластичність м’яких тканин і пропріоцепцію (відчуття суглоба в просторі). На останньому етапі тренувань проводяться вправи, що охоплюють всю верхню кінцівку, включаючи плечовий суглоб, який перевантажений носінням гіпсу та зап’ястя, обмеженим рухом через гіпс. Ці вправи збільшують силу м’язів, контролюють рух і роботу, сприяють поліпшенню динаміки рухів кінцівок.
• Кінезіотейпінг (покриття суглоба еластичними пластирами, які мають сенсорний, послаблюючий і стабілізуючий вплив). Його застосовують особливо, коли пацієнт здійснює перші фізичні навантаження після травми. Цей метод використовується найчастіше у спортсменів.
• У разі ураження нерва, насамперед ліктьового нерва, проводиться нейромобілізація (розтягнення і розтягнення нервової тканини). Завдяки цьому методу можна покращити гнучкість, регенеруючі та відновні ефекти.
• Ударно хвильова терапія допомагає покращити кровотік в зоні травми, і пришвидшити заживлення

Чому варто вчасно звернутися до спеціаліста?

Якомога швидша діагностика та призначення лікування збільшує шанс на повноцінне відновлення.