Хвороба Пейроні

Ознаки та симптоми хвороби Пейроні можуть з’являтися раптово або розвиватися поступово.

Найбільш поширені ознаки та симптоми включають:

• Ущільнення в статевому члені. Ущільнення, при  хворобі Пейроні  називається бляшка , яка може відчуватися під шкірою статевого члена як хрящовидної, так і кісткоподібної консистенції. Форма та розміри бляшок можуть бути різними. Локалізація бляшок також може бути в різних ділянках статевого члена де є білкова оболонка.
• Еректильна деформація статевого члена. Ваш статевий член може вигинатися вгору або вниз або зігнутись в одну із сторон (вправо чи вліво).
• Виражена деформація статевого члена під час ерекції призводить до тяжкості або неможливості виконання статевого акту.
• Проблеми з ерекцією. Хвороба Пейроні може спричинити проблеми з отриманням або підтримкою ерекції, тобто може бути причиною еректильної дисфункції.
• Біль. У вас може виникнути біль у статевому члені, як при ерекцієЇ, так і без неї, а також біль в статевому члені під час статевого акту.
• Інші деформації статевого члена: у деяких чоловіків із хворобою Пейроні статевий член може мати звуження, відступи або навіть зовнішній вигляд пісочного годинника із щільною вузькою смугою навколо вала.

Біль під час ерекції зазвичай поліпшується протягом одного-двох років, але рубцева тканина, вкорочення статевого члена і викривлення часто залишаються.

Коли звернутися до лікаря

Якнайшвидше зверніться до лікаря після того, як ви помітите ознаки або симптоми хвороби Пейроні. Раннє лікування дає вам найкращі шанси покращити стан – або запобігти його погіршення. Якщо у вас є біль, кривизна, довжина чи інші деформації турбують вас або вашого партнера, то вам необхідно звернутися до лікаря.

Причини

Причина хвороби Пейроні до кінця не з’ясована, але, як видається, пов’язаний ряд факторів.

Вважають, що хвороба Пейроні, як правило, є результатом травми статевого члена. Наприклад, статевий член може бути пошкоджений під час сексу, спортивних занять або внаслідок нещасного випадку. Однак найчастіше не згадується конкретна травма статевого члена. Мається на увазі не великі травми.

Під час процесу загоєння після травми статевого члена утворюється фіброзна тканина. Це може призвести до появи вузлика, який ви можете відчути.

Тобто, схематично виглядає наступним чином: травма – мікрогематома в білковій оболонці – організація гематоми – фіброз.

Кожна сторона статевого члена містить губчасте тіло (corpus cavernosum), яке містить безліч крихітних судин. Кожна з кавернозних тіл міститься в оболонці з еластичної тканини під назвою tunica albuginea ( білочна оболонка), яка розтягується під час ерекції.

Коли ви статево збуджуєтесь, приплив крові до цих камер збільшується. У міру наповнення камер кров’ю статевий член розширюється, випрямляється і переходить в стан ерекції.

При хворобі Пейроні, коли статевий член стає ерегованим, область з рубцевою тканиною не розтягується, а статевий член вигинається, і можливо, болючим.

У деяких чоловіків хвороба Пейроні протікає поступово і, схоже, не пов’язана з травмою. Вчені досліджують, чи може хвороба Пейроні бути пов’язана зі спадковою ознакою чи певними станами здоров’я.

Фактори ризику

Незначні травми статевого члена не завжди призводять до хвороби Пейроні.

Однак різні фактори можуть сприяти поганому загоєнню ран та утворенню рубцевої тканини, що може зіграти роль у хворобі Пейроні. До них належать:

• Спадковість. Якщо у члена сім’ї є хвороба Пейроні, у вас підвищений ризик захворювання.
• Захворювання сполучної тканини. У чоловіків, які мають певні захворювання сполучної тканини, підвищений ризик розвитку хвороби Пейроні. Наприклад, у ряду чоловіків, які страждають на хворобу Пейроні, також є контрактура Дюпюйтрена.
• Вік. Хвороба Пейроні може зустрічатися у чоловіків будь-якого віку, але розповсюдженість стану збільшується з віком, особливо у чоловіків 50-60-х років. Викривлення у молодших чоловіків рідше пояснюється хворобою Пейроні і частіше це вроджено.

Ускладнення

Ускладнення хвороби Пейроні можуть включати:

• Неможливість статевого акту
• Складність досягнення або підтримки ерекції (еректильна дисфункція)
• Тривога або занепокоєння з приводу своїх сексуальних здібностей
• Складність батьківства дитини, оскільки статевий акт важкий або неможливий
• Зменшення довжини пеніса
• Біль у статевому члені

Діагностика

Звичайного огляду часто достатньо для виявлення наявності ущільнення  тканини в статевому члені та діагностики хвороби Пейроні. Рідко інші стани викликають подібні симптоми і їх потрібно виключити.

Обстеження на хворобу Пейроні і зрозуміти, що саме викликає ваші симптоми, можуть включати в себе наступне:

• Огляд. Ваш лікар огляне (пальпує) ваш статевий член, коли він не в стані ерекції, щоб визначити місце та кількість рубцевої тканини. Він може також виміряти довжину вашого статевого члена та кут викривлення.
• Інші обстеження. Ваш лікар може призначити ультразвукове дослідження або інші аналізи, щоб обстежити ваш статевий член при його ерекції.
• УЗД статевого члена – це найчастіше обстеження, яке  використовується. Використовують ультразвукові хвилі для отримання зображень м’яких тканин. Це обстеження може показати наявність рубцевої тканини, приплив крові до статевого члена та будь-які інші відхилення.

Лікування

Рекомендації щодо лікування хвороби Пейроні залежать від того, скільки часу минуло з того часу, як у вас почалися симптоми.

• Гостра фаза. У вас біль в статевому члені або зміни кривизни або довжини або деформація статевого члена. Гостра фаза трапляється на початку захворювання і може тривати лише два-чотири тижні, але іноді триває до року і довше.
• Хронічна фаза. Ваші симптоми стабільні, і у вас немає болю в статевому члені або змін кривизни, довжини або деформації статевого члена. Хронічна фаза виникає пізніше, і як правило, настає приблизно через 3-12 місяців після появи симптомів.

З медикаментозного лікування використовують препарати з групи антиоксидантів, іммуномодуляторів.

З фізіотерапевтичних методів лікування використовують: іонофорез з не стероїдними протизапальними засобами, ЛВТ- терапію (локальний від’ємний тиск), УХТ (ударно-хвильову терапію).

Хірургічні методи лікування

Ваш лікар може запропонувати операцію, якщо деформація вашого статевого члена є сильною, достатньо турбує або заважає вам займатися сексом.

До поширених хірургічних методів належать:

1. Операція Несбіта та її модифікації, плікаційні методики
2. Висічення (розсічення) бляшок та графтинг
3. Імплантати статевого члена. Хірургічно розміщені імплантати вставляються в губчасту тканину, яка наповнюється кров’ю під час ерекції.

Тип використовуваної операції буде залежати від вашого стану. Ваш лікар врахує розташування рубцевої тканини, вираженість ваших симптомів та інші фактори.

Сучасні методи лікування

1. Ударно-хвильова терапія
2. PRP-терапія (плазмо терапія)

Сім’я та підтримка

Хвороба Пейроні може стати причиною конфлікту між вами та статевим партнером.

Ось кілька порад щодо подолання хвороби Пейроні:

• Поясніть своєму партнеру, що таке хвороба Пейроні та як вона впливає на вашу здатність займатися сексом.
• Поговоріть зі своїм партнером про те, як ви можете підтримувати сексуальну та фізичну близькість.
• Поговоріть з лікарем, який спеціалізується по питаннях сексології.

Підготовка до зустрічі з лікарем

Заздалегідь складіть список, яким ви зможете поділитися зі своїм лікарем

Ваш список повинен містити:

• Симптоми, які ви відчуваєте, включаючи будь-які, які можуть здатися не пов’язаними з хворобою Пейроні
• Ключова особиста інформація, включаючи будь-які серйозні стреси або останні життєві зміни
• Ліки, які ви приймаєте, включаючи  добавки
• Сімейний анамнез хвороби Пейроні, якщо такий є

Питання, які потрібно задати лікареві

Ви можете задати кілька наступних питань:

• Які обстеження мені знадобляться?
• Яке лікування ви рекомендуєте?
• Чи можете ви сказати, чи можуть симптоми погіршитись або покращитись?
• Окрім питань, які ви готові задати своєму лікареві, не соромтесь ставити питання під час прийому.