Ректороманоскопія

Що таке ректороманоскопія

Ректороманоскопія (або ректоскопія) — це ендоскопічне дослідження, яке дозволяє лікарю візуально оглянути слизову оболонку прямої кишки та нижньої частини сигмовидної кишки. Для процедури використовується спеціальний прилад — ректороманоскоп, що являє собою тонку жорстку трубку зі світловим джерелом та відеокамерою. Через нього подається вуглекислий газ, який розправляє стінки кишки для кращої візуалізації.

Обстеження дозволяє не лише виявити патології — такі як запалення, тріщини, поліпи чи новоутворення — а й одразу провести біопсію або інші лікувальні маніпуляції. Ректороманоскопія рекомендована як при наявності симптомів, так і для профілактичного обстеження після 40–50 років.

Це боляче?

Сама процедура зазвичай безболісна. У більшості випадків вона виконується без загальної анестезії, але з використанням місцевого знеболення або інсуфляції СО₂, що мінімізує дискомфорт. Деякі пацієнти можуть відчути короткочасний тиск або поколювання, особливо при наявності запалення. За потреби, наприклад, при підвищеній чутливості, обстеження може бути проведене під короткочасним наркозом.

Хто робить ректороманоскопію?

З огляду на специфіку обстеження, ректороманоскопію найчастіше виконують:

Проктологи (колопроктологи) — спеціалісти з діагностики та лікування захворювань прямої кишки й анальної зони.

Гастроентерологи — за потреби в розширеній оцінці стану шлунково-кишкового тракту.

Хірурги з проктологічною або абдомінальною спеціалізацією — особливо у випадках підготовки до оперативного втручання.

Ендоскопісти — якщо клініка має необхідне обладнання та досвідчених спеціалістів.

Найчастіше пацієнтів направляють саме до проктолога, оскільки цей фахівець має найбільший досвід у діагностиці та лікуванні проктологічних захворювань.

Лікарі, що проводять ректороманоскопію в Bodro Clinic

Показання до ректороманоскопії

Ректороманоскопія призначається лікарем у разі наявності симптомів, що можуть свідчити про патологічні зміни у прямій або сигмовидній кишці. Це дослідження дозволяє не лише діагностувати захворювання, а й виявити їх на ранніх стадіях, коли ще немає виражених симптомів.

Найпоширеніші показання до ректороманоскопії:

• наявність крові, слизу або гною в калі;
• біль або дискомфорт у ділянці заднього проходу;
• зміна форми калу (стрічковидний кал);
• часті закрепи або діарея;
• свербіж, печіння в анальній зоні;
• відчуття стороннього тіла в прямій кишці;
• підозра на поліпи, пухлини, тріщини, геморой;
• необхідність проведення біопсії або видалення новоутворень;
• диспансерне спостереження пацієнтів із хронічними захворюваннями ШКТ;
• профілактичні обстеження людям старше 40–50 років для раннього виявлення онкопатологій.

Протипоказання до ректороманоскопії

Процедура ректороманоскопії є загалом безпечною, проте існує низка тимчасових або відносних протипоказань, за яких обстеження слід відкласти або проводити з особливою обережністю.

Основні протипоказання:

гострі запальні процеси в анальному каналі чи прямій кишці (наприклад, загострення проктиту, парапроктиту);

тріщини заднього проходу у фазі загострення;

рясна (профузна) кишкова кровотеча;

значне звуження анального каналу або ректального просвіту;

сильний больовий синдром у зоні обстеження;

гострі інфекційні захворювання (грип, COVID-19 тощо);

серцево-судинні кризи (перенесений інфаркт або інсульт впродовж останніх 30 днів);

психічні розлади, що ускладнюють співпрацю з лікарем.

У більшості випадків після усунення гострих станів або відповідної підготовки процедура може бути проведена безпечно.

Як підготуватись до ректороманоскопії

Ретельна підготовка — запорука інформативності ректороманоскопії. Основна мета — максимально очистити кишечник, щоб лікар мав змогу вільно оглянути слизову оболонку та точно оцінити її стан. Підготовка до процедури включає дотримання дієти та очищення кишечника за допомогою клізм або спеціальних медикаментозних засобів.

Основні етапи підготовки:

1. Безшлакова дієта — починається за 2–3 дні до процедури.
2. Очищення кишечника — зазвичай проводиться ввечері перед обстеженням і вранці в день процедури: використання мікроклізм або клізми зі звичайною водою, за призначенням лікаря — прийом проносних засобів або спеціальних розчинів (наприклад, препаратів на основі макроголу).

1. Відмова від їжі — з вечора напередодні процедури (допускається лише вода без газу).
2. Утримання від паління та алкоголю — принаймні за 24 години до обстеження.
   

Перед процедурою обов’язково проінформуйте лікаря про наявні хронічні захворювання, алергії та всі ліки, які ви приймаєте.

Дієта перед ректороманоскопією

Дотримання безшлакової дієти перед ректороманоскопією допомагає зменшити утворення газів і забезпечити якісне очищення кишечника. Така дієта передбачає тимчасову відмову від продуктів, які залишають залишки в кишечнику або викликають бродіння.

Продукти, які слід виключити:

• свіжі овочі та фрукти (особливо буряк, капуста, помідори, виноград);
• бобові (квасоля, горох, сочевиця);
• злаки з високим вмістом клітковини;
• чорний хліб, висівки;
• солодощі, здоба;
• газовані напої, соки з м’якоттю;
• молоко, кефір, йогурти.
  

Дозволені продукти:

• білі сухарі, білий хліб;
  
• відварене або запечене м’ясо птиці та риби;
  
• прозорі бульйони;
  
• рисова або манна каша на воді;
  
• яйця (варені);
  
• несолодкий чорний або зелений чай, негазована вода.
  

Вечеря напередодні процедури має бути легкою або повністю виключена. В день обстеження — нічого не їсти, лише пити воду при потребі.

Як проводиться ректороманоскопія

Процедура ректороманоскопії займає в середньому 10–20 хвилин та виконується в амбулаторних умовах. Пацієнт розміщується на лівому боці з підігнутими до живота колінами або займає колінно-ліктьову позицію — залежно від умов клініки та зручності лікаря.

Після попередньої бесіди та інструктажу лікар вводить у задній прохід ректороманоскоп — спеціальну жорстку трубку з відеокамерою та підсвіткою. Через канал приладу подається вуглекислий газ (CO₂), що м’яко розширює стінки кишки й поліпшує огляд. За потреби може бути взято зразок тканин (біопсія), а також проведено лікувальні маніпуляції — наприклад, видалення поліпів.

У разі підвищеної чутливості або психологічного дискомфорту обстеження може проводитися із застосуванням місцевої анестезії або під медикаментозним сном.

Що показує ректороманоскопія

Ректороманоскопія — це точний метод діагностики стану нижнього відділу товстого кишківника. Під час обстеження лікар оцінює:

колір та структуру слизової оболонки;

наявність запалення, набряку чи ерозій;

судинний малюнок та тонус кишки;

новоутворення (поліпи, пухлини);

тріщини, виразки, свищі;

ознаки кровотеч або гемороїдальних вузлів.

Також процедура дозволяє відстежувати динаміку захворювання, контролювати стан після операцій або проводити регулярний скринінг у пацієнтів із підвищеним онкологічним ризиком.

Відновлення після ректороманоскопії

Після ректороманоскопії можливі незначні та тимчасові відчуття, такі як здуття живота, легкий дискомфорт або поколювання в ділянці анального отвору, а також часті позиви до дефекації. Це нормальні реакції організму, які зазвичай минають упродовж кількох годин.

У день процедури краще утриматися від важкої їжі, алкоголю та фізичних навантажень. Рекомендується пити достатньо води, а в разі появи неприємних відчуттів — можна прийняти спазмолітик після консультації з лікарем. Якщо ж після обстеження виникне сильний біль, рясна кровотеча або підвищена температура тіла — слід негайно звернутися за медичною допомогою.

Чим відрізняється ректороманоскопія від колоноскопії?

Обидві процедури є ендоскопічними методами дослідження товстого кишечника, але мають різну глибину та обсяг діагностики.

Параметр	Ректороманоскопія	Колоноскопія
Область огляду	Пряма та частина сигмовидної кишки (до 35 см)	Увесь товстий кишечник (до сліпої кишки)
Прилад	Ректороманоскоп (жорсткий)	Колоноскоп (гнучкий)
Тривалість	10–20 хвилин	30–60 хвилин
Підготовка	Легша, потребує менше очищення	Більш ретельна
Застосування	Первинна діагностика, профілактика	Повна діагностика, контроль після лікування
Дискомфорт	Мінімальний, часто без знеболення	Може потребувати медикаментозного сну

Ректороманоскопія — менш інвазивна та швидша процедура, яка підходить для діагностики патологій нижнього відділу кишківника. Колоноскопія ж охоплює весь товстий кишечник і дає повнішу картину при складних або системних проблемах.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна пройти ректороманоскопію без підготовки?

Ні, без підготовки ректороманоскопія буде неінформативною. Без очищення кишечника лікар не зможе повноцінно оглянути слизову оболонку, що може призвести до пропуску важливих патологій. Тому підготовка — обов’язкова умова.

Чим відрізняється аноскопія від ректороманоскопії?

Аноскопія — це огляд анального каналу та нижньої частини прямої кишки (до 2–3 см вглиб), тоді як ректороманоскопія дозволяє оглянути до 25–35 см кишківника, включаючи сигмовидну кишку. Аноскопія — менш глибока процедура, яку часто поєднують із ректороманоскопією.

Як часто потрібно проходити ректороманоскопію?

Рекомендовано проходити ректороманоскопію кожні 5 років після 45–50 років у рамках скринінгу колоректального раку. Частота обстеження може збільшуватись за наявності симптомів або хронічних захворювань.

Яка альтернатива ректороманоскопії?

Основна альтернатива — колоноскопія, яка дозволяє оглянути весь товстий кишечник. Також в окремих випадках можуть застосовуватись віртуальна колоноскопія (КТ-колонографія) або МРТ органів малого таза — проте ці методи менш точні для виявлення змін слизової.

Як довго чекати на результати ректороманоскопії?

Результати огляду лікар зазвичай повідомляє одразу після процедури. Якщо під час обстеження бралася біопсія, то результати гістологічного аналізу зазвичай готові впродовж 5–7 робочих днів.