Сечокам’яна хвороба

Сечокам’яна хвороба (або так звані «камені в нирках», нефролітіаз чи уролітіаз) це щільні утвори з мінералів та солей, які утворюються всередині у нирках.

Харчування, надмірна вага, деякі медичні стани, а також БАДи та ліки належать до найчастіших причин каменів у нирках. Камені можуть виникати у будь-якій частині сечовидільної системи — від нирок до сечового міхура. Часто камені формуються тоді, коли сеча концентрована, і це дозволяє мінералам кристалізуватись та злипатись докупи.

Ми розробили гарантований комплекс заходів, щоб камені в нирках не утворювались (дізнатись більше).

Проходження каменів може бути дуже болючим, але якщо їх вчасно виявити — вони не завдадуть ніякої шкоди організму. В залежності від вашої ситуації, іноді непотрібно нічого крім знеболюючих та великої кількості питної води, щоб камінь вийшов.

Лікування сечокам’яної хвороби

Лікування залежить від типу каменів і причини, що їх спричинили.

Маленькі камені з мінімальними проявами

Більшість дрібних каменів не потребує інвазивного втручання.

Такі камені можуть вийти за допомогою:

• Адекватного питного режиму.
• Знеболюючі. Використовуйте диклофенак, ібупрофен, напроксен чи німесулід для позбавлення болю під час ниркової коліки.
• Безпосереднього лікування, щоб полегшити проходження каменя. Такі ліки належать до групи альфа-блокаторів. Вони розслабляють м’язи сечоводу, щоб полегшити рух каменя вниз.

Великі камені і такі камені, що погіршують стан:

Камені, які занадто великі для самостійного проходження, або ті, що призводять до кровотеч, пошкодження нирок чи спричиняють інфекції, потребують більш серйозного лікування. Включаючи:

• використання звукових хвиль, щоб руйнувати камені. В залежності від типу і розміру каменю — лікар може порадити ударнохвильову дистанційну літотрипсію.
• Під дією звукових хвиль камені розпадаються на дрібніші часточки, які зможуть пройти по сечовидільній системі. Процедура триває від 45 до 60 хвилин і може призвести до помірного болю, тому використовуватиметься помірна седація або легка анестезія.
  Літотрипсія може призвести до появи крові в сечі, синців на животі чи спині, кровотеч навколо нирок і сусідніх органів і дискомфорту, коли частки каменя рухатимуться по сечовидільному тракту.
• Хірургічні втручання для видалення каменів великих розмірів. Процедура називається черезшкірна нефролітотомія (PCNL). Проводиться під наркозом і після неї треба побути в лікарні день чи два для відновлення. Таку процедуру лікар може порекомендувати, якщо ударнохвильова літотрипсія не була ефективна.
• Використання ендоскопічних технік. Щоб забрати камінь, в сечовидільну систему вводиться спеціальна трубка з освітленням та камерою (уретероскоп).
  Визначають положення каменя і спеціальним пристроєм розбивають його, щоб частинки могли пройти далі. Іноді встановлюють стент (тоненьку трубку), щоб запобігти набряку та прискорити одужання. Процедура вимагатиме місцевого чи загального знеболення.
• Операція на прищитовидних залозах. Часто камені формуються через підвищення функції прищитовидних залоз, які розташовані коло щитоподібної залози. Безпосередньо виділяють гормон, котрий збільшує рівень кальцію в крові.

Що робити, щоб камені в нирках не утворювались

Саме для цього ми розробили детальну і ефективну індивідуальну програму, яка дозволить уникнути утворення каменів.

Натисніть тут, щоб дізнатися більше.

Профілактика полягатиме у зміні способу життя, адекватного лікування і контролю у лікаря.

Підготовка до прийому у лікаря

Маленькі камені, які не заблоковують сечовидільну систему, можуть спостерігатись в сімейного лікаря. Але якщо камінь великий і призводить до вираженого болю чи проблем з нирками, лікар може скерувати вас безпосередньо до лікаря, який займається сечовидільною системою (уролога)/

Що ви можете зробити?

• Спитати, чи небхідно якось підготуватись до прийому, наприклад, зробити аналіз сечі чи ультразвукове обстеження сечовидільної системи
• Деталізувати ваші симптоми
• Вести підрахунок випитої рідини і кількості виділеної сечі
• Скласти список усіх ліків, вітамінів, добавок, що ви приймаєте
• Взяти з собою когось для моральної підтримки
• Записати питання до лікаря, наприклад:

1. 1. Чи у мене камінь у нирці?
   2. Його розмір?
   3. Де він розташований?
   4. Який у мене тип каменя?
   5. Чи мені потрібні лікарські препарати для покращення стану?
   6. Чи потрібне мені оперативне втручання чи інша процедура?
   7. Які в мене шанси, що камінь з’явиться повторно?
   8. Як мені запобігти розвитку каменів в подальшому?
   9. У мене є інші захворювання. Як діяти?
   10. Чи мені потрібно щось обмежити?
   11. Чи треба консультацію вузького спеціаліста?
   12. Чи є альтернатива лікуванню, що ви призначаєте?
   13. Чи у вас є якісь навчальні матеріали про мою хворобу? Де порекомендуєте почитати про неї?
   14. Чи потрібен контрольний візит?

Не бійтесь запитувати будь-які запитання, які виникають в процесі консультації з лікарем!

Про що говорити з лікарем?

Лікар швидше за все запитає про таке:

• Коли почались симптоми?
• Симптоми виникають раптово чи тривають у часі?
• Наскільки виражені симптоми?
• Щось покращує ваш стан?
• Щось погіршує ваш стан?
• Чи ще у кого в родині були випадки сечокам’яної хвороби?

Типи ниркових каменів

Знання про тип каменя допоможе визначити причину, і дасть підказки, як зменшити ризик його повторного формування.

• Кальцієві камені. Більшість каменів у нирках — кальцієві, у формі кальцію оксалату. Оксалати утворюється в печінці і надходять з певною їжею. Вживання певної їжі, високі дози вітаміну Д, оперативні втручання на травному тракті можуть збільшити концентрацію кальцію чи оксалату в сечі.
  Кальцієві камені такж бувають у формі кальцію фосфату. Такий варіант частіше трапляється при порушенні обміну речовин, наприклад ниркового тубулярного ацидозу.
• Струвітові камені. Формуються у відповідь на часті інфекції сечової системи. Швидко ростуть до великих розмірів, часто без значних симптомів.
• Камені з сечової кислоти. Формуються у тих людей, які втрачають велику кількість рідини через порушення всмоктування чи хронічну діарею, тих, що їдять надмірну кількість білка, чи у людей з діабетом чи метаболічним синдромом.
• Цистинові камені. Трапляються у людей з генетичним захворюванням цистинурією, внаслідок якого нирки виділяють надто багато специфічної амінокислоти цистину.

Фактори ризику утворення каменів в нирках

Фактори, що підвищують ризик утворення каміння в нирках:

• Сімейний та індивідуальний анамнез. Якщо у когось в родині були випадки сечокам’яної хвороби, чи у вас вже були один або більше каменів, у вас підвищений ризик для розвитку нового каменя.
• Зневоднення. Недостатня кількість вжитої рідини кожного дня підвищує ризик ниркових каменів. Люди, які живуть в теплому вологому кліматі і люди з підвищеною пітливістю теж в групі ризику.
• Певний тип харчування. Їжа, багата на білки, з підвищеним вмістом солі та цукру може призводити до утворення камінців певного типу. Надмірна кількість солі приводить до того, що у нирках збільшується кількість кальцію, який необхідно фільтрувати і є значним фактором ризику.
• Ожиріння. Високий індекс маси тіла (ІМТ) напряму пов’язаний з підвищеним ризиком сечокам’яної хвороби.
• Захворювання та оперативні втручання на травному тракті. Гастректомія, запальні захворювання кишечника і хронічна діарея можуть призвести до змін в процесі травлення, що впливатимуть на всмоктування кальцію та води.
• Деякі БАДи та ліки — вітамін С, кислотознижуючі препарати на основі кальцію, ліки від мігрені, антидепресанти, надмірне використання проносних засобів.
• Інші медичні стани, такі як нирковий тубулярний ацидоз, цистинурія, і повторювальні інфекції сечовидільної системи.