Електроенцефалографія (ЕЕГ)

Електроенцефалографія (ЕЕГ) — це метод дослідження функціонального стану мозку шляхом реєстрації його електричної активності. ЕЕГ базується на записах електричних сигналів, які створені нейронами головного мозку. Цей метод широко використовується в медицині для діагностики неврологічних і психічних захворювань, а також у наукових дослідженнях.

Для чого використовується ЕЕГ?

1. Діагностика епілепсії: ЕЕГ перевірити епілептичну активність навіть у періоди, коли нападів немає.
2. Оцінка стану мозку після травми, інсульту чи коми.
3. Дослідження пошкодження сну: Застосовується в полісомнографії для аналізу структури сну.
4. Діагностика психічних захворювань (шизофренія, депресія тощо).
5. Оцінка функціонального стану мозку у нейронауці, наприклад, у дослідженнях когнітивних процесів.

Як робиться ЕЕГ

1. Підготовка пацієнта:
   • Пацієнта потребують перед процедурою уникати стимуляторів (кава, енергетики) і добре виспатися.
   • Волосся має бути чистим, без гелів або масел.
2. Встановлення електродів:
   • На голову пацієнта надягається спеціальний шолом із встановленими електродами або електроди прикріплюються разом до шкіри голови.
   • Для кращого контакту потрібно провідний гель.
3. Запис сигналів:
   • Пацієнт перебуває в розслабленому стані або виконує певні завдання, як-от відкриття/закривання очей, глибоке дихання, або реагує на світлові подразники (фотостимуляція).
   • Тривалість запису змінюється (зазвичай від 20 хвилин до кількох годин).

Переваги та недоліки

Переваги:

• Неінвазивність.
• Відносно низька вартість.
• Висока точність виявлення короткочасних змін активності мозку.

Недоліки:

• Низька просторово-часова роздільна здатність залежить від інших методів (наприклад, МРТ чи ПЕТ).
• Належність результатів від якості встановлення електродів та умов запису.

ЕЕГ залишається інструментом для розуміння функцій мозку та діагностики його пошкоджень.